четвер, 25 квітня 2024 р.

День пам’яті Чорнобильської аварії

 Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

  26.04.1986

 



 Аварія на ЧАЕС – найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, що змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 р. на Чорнобильському реакторі № 4 прогримів вибух, кілька сотень працівників і пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинули близько 50 співробітників станції та постраждали сотні рятувальників. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров’я людей важко досі – тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип’ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричених опроміненням, і близько 80 тисяч з них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, у результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших співвітчизників. Завдяки самопожертві ліквідаторів аварія стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей і прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям і здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу та подальшого розповсюдження радіації.

Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі та героїчні події, імена мужніх добровольців – пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться в пам’яті українського народу.

24 квітня напередодні 38-річниці було проведено виховну годину "Чорнобиль: минуле, сьогодення, майбутнє" до дня Чорнобильської трагедії для студентів групи  2-В л/с (9) (куратор Гладка Н. І.). Присутні ознайомилися з подіями цього трагічного дня, проаналізували, усвідомили наслідки катастрофи і вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.




середу, 24 квітня 2024 р.

Всесвітній тиждень імунізації

 


ДАТА:

24.04.2024 – 30.04.2024

Проведення Тижня імунізації покликане привернути увагу громадськості до імунізації як одного з головних профілактичних заходів, що дозволяють вберегти людство від інфекційних захворювань. ВООЗ наполегливо рекомендує родинам обов’язково вакцинувати дітей проти смертоносних хвороб.

За даними ВООЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті від дифтерії, правця, кашлюку, кору, свинки та краснухи. Кількість дітей, які вчасно отримують вакцину, зростає, зокрема завдяки старанням ВООЗ і оголошеного нею Тижня імунізації.

Метою Глобального плану дій ВООЗ відносно вакцин є гарантування до 2020 року кожній людині захисту від інфекцій, які можливо попередити методом імунізації. На національному рівні країни мають забезпечити охоплення щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця 80 % відповідного населення, впровадити одну чи більше нових вакцин, ліквідувати поліомієліт, кір, краснуху, правець у матерів і новонароджених.



вівторок, 23 квітня 2024 р.

23 квітня - Всесвітній день книг і авторського права

 



Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

У Всесвітній день книг і авторського права ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших авторів. Бажаємо їм глибокого натхнення і легкого пера! Ваша роль у розвитку сучасної культури безцінна. Нехай ваш талант і надалі продовжує служити збереженню і примноженню духовного багатства кожної держави і світу в цілому! Зі святом Вас!



понеділок, 15 квітня 2024 р.

Календар медицини

Квітень

2 квітня

Всесвітній день розповсюдження знань про аутизм


У 1938 р. австрійський педіатр і психіатр Ганс Аспергер на одній зі своїх лекцій з дитячої психології почав використовувати термін, уведений швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером. Саме Блейлеру належить сучасне поняття термінології аутизму.

7 квітня

Всесвітній день здоров'я


7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

11 квітня

Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона

Хвороба Паркінсона входить до числа чотирьох найбільш поширених нейродегенеративних захворювань серед людей похилого віку. Це хронічне прогресуюче захворювання центральної нервової системи. За оцінками експертів, у світі налічується близько 4 млн пацієнтів, а до 2040 р. їхня кількість сягне 14,2 млн. Згідно зі статистикою МОЗ України, поширеність хвороби Паркінсона – 61,4 на 100 000 населення. Кожного року діагноз ставлять 2,5 тис українців.

17 квітня

Всесвітній день боротьби з гемофілією


Гемофілія зазвичай є спадковим захворюванням, спричиненим мутацією в одному з генів, що забезпечує утворення білків, які беруть участь у зупинці кровотеч. Білки, які називають факторами згортання крові, впливають на формування стабільного згустку (тромбу). Пацієнти з гемофілією мають низький рівень факторів згортання крові VIII або IX, що в свою чергу може призводити до спонтанних кровотеч, а також масованих виливів крові після травм або хірургічних втручань.

23 квітня

Всеукраїнський день психолога


У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу.

25 квітня

Всесвітній день боротьби з малярією

Малярія – це інфекційне захворювання, що спричиняють найпростіші з роду плазмоїдів. Передається воно з укусом комарів роду Anopheles. Симптомами недуги є гарячка, лихоманка, підвищене потовиділення, збільшення розмірів печінки та селезінки, анемія. Характерною ознакою патології є хронічний перебіг із рецидивами. Малярія поширена у більш ніж 100 країнах світу та щорічно вбиває понад 900 000 людей, переважно маленьких дітей.

25 квітня 

Міжнародний день ДНК


Міжнародний День ДНК встановлено на честь виходу 25 квітня 1953 р. британського журналу “Nature”, в якому була опублікована невелика стаття вчених з Кембриджу англійця Френсіса Кріка й американця Джеймса Уотсона під назвою “Молекулярна структура нуклеїнових кислот”, та відкриття подвійної спіралі ДНК.



понеділок, 1 квітня 2024 р.

пʼятницю, 22 березня 2024 р.

24 березня - Всесвітній день боротьби з туберкульозом

 


Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Відтоді було відкрито шлях до діагностики та лікування від туберкульозу.

Згідно зі звітом ВООЗ, Україна входить до п’ятірки країн з найвищим рівнем захворюваності на туберкульоз. Станом на останній звітний рік, ситуація така, що Україна знаходиться на 84 місті в світі. В Україні за рік фіксують приблизно 27 тисяч нових випадків захворювання на туберкульоз та рецидивів. Близько 3700 українців щороку помирають від цієї хвороби, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, а щодня – приблизно 10 пацієнтів. Ще 23% випадків захворювання в Україні не виявляються.





середу, 20 березня 2024 р.

21 березня – Всесвітній день поезії

 Поезія... Таке коротке і змістовне слово! Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір.



Ангеліна Дем'яненко / група 1-В Л/С (9) / читає вірш Ліни Костенко "Крила"





Микола Сингаївський. Чорнобривці 

Чорнобривців насіяла мати

У моїм світанковім краю.

Та й навчила веснянки співати

Про квітучу надію свою.

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки і зустрічі знаю -

Бачив я у чужій стороні

Чорнобривці із рідного краю,

Що насіяла ти навесні.

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

Прилітають до нашого поля

Із далеких країв журавлі,

Розквітають і квіти і доля

На моїй українській землі.

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

***


вівторок, 19 березня 2024 р.

20 березня виповнюється 385 років від дня народження гетьмана Івана Мазепи.

 Іван Мазепа - видатний український військовий, політичний і державний діяч.

Про Івана Мазепу говорять, що він викликав різноманітні емоції в оточуючих при житті та великі розбіжності при оцінюванні вкладу в історію України у нащадків. Чому ж так? Чому виникла розбіжність? 

Вороги його сприймали, як зрадника та небезпечного політика. Прихильники відзначали велике прагнення гетьмана до процвітання рідної української землі.




Мазепа прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. Період правління Мазепи характеризувався економічним та культурним розвитком України-Гетьманщини, зміцненням міжнародного іміджу.

середу, 13 березня 2024 р.

Шолом-Алейхему - 165 років!

 



2 березня 2024 року виповнюється 165 років з дня народження Шолом-Алейхема (Соломона-Олексія Наумовича Рабиновича).

Народився в місті Переяславі на Полтавщині (тепер Київська область) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули в невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії (тепер село в Бориспільському районі Київської області). Навчався в Хедері — єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався і загальною освітою, навчався у повітовій школі.

З 1876 року працював домашнім вчителем у єврейського магната, орендаря земель Елімелеха Лоєва. Протягом 1877—1880 років в селі Софійці, що на Богуславщині, працював вихователем дочки Ольги магната Елімелеха Лоєва, з якою згодом одружився.

У 1880—1882 роках Шолом-Алейхем працював громадським рабином у Лубнах. Після одруження з донькою Лоєва у 1883—1887 роках жив і працював у Білій Церкві.

У 1887—1890, 1893—1905 роках жив у Києві (він називав його у своїх творах Єгупцем), де займався торговельними справами. Після єврейських погромів у Києві в жовтні 1905 року переїхав до Львова, Австро-Угорщина.

Шолом-Алейхем багато подорожував, відвідав Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. У 1907—1914 роках жив у Італії та Швейцарії.

У 1915 році переїхав до Нью-Йорка, де і помер.

середу, 6 березня 2024 р.

❊ Тарас Шевченко❊ 210 років ❊

༄ 05 березня 2024 року в навчальній групі 2 курсу спеціалізації "Сестринська справа" куратором групи Духняк І. В. було проведено годину спілкування на тему "210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка".

Тарас Шевченко є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації.
🩵 💛 Тарас Григорович Шевченко – це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях нашого народу











❊❊❊

пʼятницю, 23 лютого 2024 р.

24 лютого 2024 року - Друга річниця війни в Україні

 24 лютого виповниться два роки відтоді, які життя українців поділилося на «до» і «після», два роки з початку широкомасштабного збройного нападу рф на Україну. Проте російсько-українська війна триває з 20 лютого 2014 року.

Як 2014 віддзеркалив 1917

У той час, коли Україна повстала в Революції Гідності, 20 лютого 2014 року рф окупувала Крим. Такі наміри виношувалися давно. «Не можна дозволити Україні залишатися незалежною», — писав ще у 1997 році ідеолог рф Алєксандр Дугін.
Це не перше вторгнення росії на українські території. І в ньому легко побачити паралель із подіями 1917 року, коли більшовицька росія напала на територію УНР. Тоді росії не вдалося змінити владу в Україні шляхом переобрання Української Центральної Ради. Це нагадує настирливі спроби рф привести до влади та залишити президентом проросійського Віктора Януковича. Після цього більшовики атакували Україну. Використовувалися дуже схожі методи: створення маріонеткових псевдореспублік, як от Донецько-Криворізька чи Одеська радянська республіка. Окупацією Криму росія порушила всі міжнародні норми, які існували, включно з двосторонньою угодою з Україною. 
Окупація Криму продемонструвала, що Путін почав зазіхати на міжнародний порядок. Це початок російсько-української війни (правильно називати саме так, адже перша частина складного прикметника вказує, яка держава є агресоркою).
Українська влада на 2014 рік не мала можливості відреагувати військовим шляхом, але залучила дипломатію.
Перший період збройного конфлікту. Війна на Сході України. 
У квітні 2014 року почалася спроба окупації території Донеччини та Луганщини.
Багато хто каже чи пише «Почалась окупація Донбасу». Проте зауважу: використання терміну «Донбас» не дуже коректне. Назва Донбас є скороченням від «Донецького вугільного басейну». Донбасом є, окрім Донеччини та Луганщини, частина Дніпропетровщини, а також частина ростовської області росії, яка деякий час перебувала у складі Української Республіки в СРСР. Ворожа пропаганда використовує тезу про об’єднання Донбасу в рф для виправдання територіальних зазіхань. У той час як колись весь Донбас належав до УРСР.

Була проголошена антитерористична операція. Вже в травні українські збройні сили і добровольчі загони почали звільняти окуповані сепаратистами та російськими військовими українські міста на Донеччині та Луганщині. 13 червня — Маріуполь, 5 липня — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку. У ті дні було відчуття, що невдовзі всі наші території повернуться під контроль української влади. За однією з версій, планувалося зробити це до вересня 2014 року.


Але тут сталася важлива подія того періоду: російська влада, звісно, приховано, але масштабно ввела професійні війська. Орієнтовно силам ЗСУ протистояли 4 тис. російських військових. Через зрозумілі причини немає точних даних про те, коли саме це сталося: приблизно кінець липня — початок серпня 2014 року. Не можна не згадати такі героїчні та трагічні сторінки цього періоду, як оборона Луганського аеропорту, бої за Іловайськ.

Українські сили не мали вже достатніх можливостей чинити опір, тож наступальні дії зупинилися. У вересні 2014 року почалися мирні переговори, які завершилися 19 вересня підписанням Мінських домовленостей. Це була спроба локалізувати конфлікт (потім була ще одна у лютому 2015).

Стабілізація бойових дій. Другий період

Головною умовою «Мінських угод» було припинення активних бойових дій. Але домовленості були порушені проросійськими сепаратистами та російськими військовими, які там перебували. Тому бойові дії поновилися, хоча й у менших масштабах, ніж це було раніше. рф не збиралася дотримуватися домовленостей. Цей етап тривав до 23 лютого 2022 року. Суттєвих просувань російських військових на українській території за цей час не відбувалося. В останні місяці 2021 року росія систематично збільшувала кількість своїх військ на кордоні з Україною. Тривала ескалація російської агресії.В односторонньому порядку рф розірвала мінські угоди 22 лютого 2020 року, коли визнала маріонеткові псевдореспубліки днр та лнр.


Три етапи широкомасштабної війни

1.  Початок широкомасштабної війни

Найважливіше, що сталося за цей період: зірвано плани росії захопити Україну за три дні. Спочатку здавалося, що це жарт, але дійсно такі плани були: російські військові навіть везли із собою парадну уніформу, бо сподівалися на переможну ходу Хрещатиком. Збройні Сили України почали поступово звільняти  українські території, які були окуповані в першу чергу. Звісно, одна з найбільш епічних операцій — оборона Києва. Хоча було багато підрозділів, особливо відзначилася 72-га бригада. Звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини довело, що російська армія не здатна захопити Україну. Дуже важливо, що вже під час першого етапу Україна змогла консолідувати міжнародні сили, міжнародну допомогу й отримала величезну підтримку з боку інших країн як моральну, так і військову. Лідерами стали Велика Британія, Польща, США.

Затоплення крейсера «Москва» 14 квітня 2022 року — це, безумовно, один з тих моментів, який увійшов у підручники історії. Це перший втрачений флагман російського флоту з часів російсько-японської війни. 

Неможливо забути такі трагедії нашого народу, як звірства російських військових у Бучі, блокада Маріуполя. 16 березня 2022 року російська авіація цілеспрямовано скинула авіабомбу на Маріупольський драматичний театр, який слугував сховищем для кількох тисяч цивільних. Але це ще й героїчна сторінка, завод «Азовсталь» став символом непохитності українців. 


2 . Зменшення інтенсивності наступу російських військ через успішну протидію ЗСУ.

Основні бойові дії перейшли на територію Півдня та Сходу України (Донеччина, Луганщина, Запоріжжя, Херсонщина). Про які події цього часу варто поговорити?
4 липня 2023 року звільнення від окупантів острова Зміїний. Після цього Україна змогла розблокувати судноплавний шлях до українських дунайських портів і почати торгівлю зерном.


3 . Наступальна операція ЗСУ


Це час, сповнений великих надій. Наступ на Харківщині — одна з найуспішніших наступальних операцій не тільки під час цієї війни, а й загалом у сучасній військовій історії. Були залучені всі роди військ ППО, використано величезну кількість новітньої зброї. За короткий термін звільнили доволі велику територію. Такого масштабу операцій у 21-му столітті ще не було.

Сили оборони України звільнили Херсон, тобто єдиний обласний центр, який вдалося захопити росіянам. 

З 2023 року розпочався новий етап, у якому ми нині живемо, але до періодизації його ще не занесено істориками. Життя покаже, яким йому бути, а ми віримо в Перемогу та наближаємо її, як можемо. 




День пам’яті Чорнобильської аварії

  Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи .     26.04.1986   ...