Голодомор 1932-33 років – найбільша історична катастрофа України ХХ століття

 

Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.

В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.

Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії.

Причини його лише частково мали об’єктивний характер – посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн.

Найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.

 

Глибокий слід, залишений Голодомором 1932-1933 рр. в історії України, накладається на слід від інших трагедій, що випали на долю українського народу у ХХ ст.

Громадянська війна і голод 1921-23 років, репресії 1937-1938 років, війна 1941-45 рр., німецька окупація і Голокост, голод 1946-1947 рр. Однак, якщо потрібно і взагалі можливо зважити наслідки багаторазових потрясінь, гуманітарні наслідки Голодомору не зрівняються ні з чим.

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 32-33 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався комуністичний режим в Україні.

9 років Революції Гідності

 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Мільйони українців вшановують ідеали свободи, демократії, патріотизму й мужності своїх громадян.

День гідності та Свободи – одне зі знакових державних свят у новітній історії України. Воно присвячене двом революціям в Україні – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Щороку День Гідності та Свободи українці відзначають 21 листопада – в річницю початку Євромайдану.  Метою запровадження пам’ятної дати стало утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття. Цього дня вшановується патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го та в листопаді 2013 – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору.

Особливо важливого значення свято набуває зараз, у час, коли рф повномасштабно вторглась на територію України.

Моя Україна встала з колін,
Вона подолає всі стіни.
І стане країною серед країн,
Відродиться під час руїни.
Слава Україні!

День студента

17 листопада Міжнародний день студентів

 Дорогі друзі !

Прийміть щирі вітання з Міжнародним Днем студента!

17 листопада має особливе значення для студентів усього світу. Це свято, об'єднує молодих людей усіх навчальних закладів.

Студенти завжди були авангардом української молоді. Від Вашої небайдужої життєвої позиції, активної участі у суспільних-соціальних перетвореннях великою мірою залежить майбутнє України.

Бажаємо усім студентам, здоров'я, успіхів, творчого натхнення у навчанні та житті! Здійснення усіх мрій! Нехай завжди залишиться з вами радість чудових студентських років!

Простий та смачний рецепт торту "Бідний студент"

 Студентське життя чомусь асоціюється з бідністю. Проте воно завжди веселе та солодке. Такий і наш торт "Студент" — з мінімумом інгредієнтів отримуємо смачний десерт.

Інгредієнти:

· 1 стакан кефіру

· 0,5 стакану цукру

· 2 ст. л. олії

· 2 ст. л. варення

· 1 ч. л. соди

· 2 стакани муки

· 2 яйця

· Крем

Для початку соду потрібно погасити оцтом.

Після цього змішуємо основні інгредієнти: кефір, цукор, олію, варення (будь-яке), погашену соду, муку та яйця. Усе гарно змішуємо блендером та відправляємо у формочках в духовку. Випікаємо 30-35 хвилин.

Перед подачею на стіл потрібно змастити кремом.

Нові книги

  Шановні читачі! 

Запрошуємо вас відвідати бібліотеку для перегляду нової літератури.

14 листопада - 110 років від дня народження Андрія Малишка

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,
Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.
Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,

Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла...

 Андрій Самійлович Малишко – поет з багатим і оригінальним образним баченням світу.

Народився в місті Обухів в багатодітній сім’ї сільського шевця. Жилося родині не розкішно: землі було дві десятини, а сім’я чималенька – тільки дітей одинадцятеро. Андрій ходив заможнішим по господарству помагати, грав на весіллях на гармонії, бо ж мав і талант музики.
Підрісши пішов у семирічку, потім навчався у медичному технікумі. Та кликали його інші мрії, жив у юнаковій душі потяг до прекрасного, до пісні, до поезії. Тож привів він Малишка на літературний факультет Київського інститу народної освіти (нині – університет ім.Шевченка), де взяв його під своє могутнє крило Максим Рильський.
Багато його поезій покладено на музику. І ці пісні стали справді народними: «Пісня про рушник», «Київський вальс», «Стежина», «Пісня про вчительку», «Знову цвітуть каштани».

150 років від дня народження Богдана Лепкого

 Богдан Лепкий (1872-1941), письменник, педагог, перекладач, літературознавець.

Народився в с. Крегулець Гусятинського округу в Галичині (тепер Тернопільська обл.) у родині священика. Навчався у Бережанській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. З 1895 року – вчитель української та німецької мови і літератури у Бережанській гімназії. В 1899–1914 рр. перебував у Кракові. Друкуватися почав з 1895 року. Під час Першої світової війни (1914–1918) вів культурно-освітню роботу в таборах полонених (Венцляр). Після війни деякий час був у Берліні, де став співробітником видавництва «Українське слово». В 1925 році повернувся до Кракова, працював професором Ягеллонського університету. У 1938-1939 рр. був членом польського сенату у Варшаві.

Автор збірок поезій: «Стрічки», «Осінь», «Книжка горя», «Доля»; тетралогії «Мазепа», оповідань, спогадів, літературознавчих критичних нарисів. Богдан Лепкий є автором знаменитої (особливо серед українських емігрантів у Канаді, Америці та Австралії) пісні-реквієма «Журавлі», яка вже встигла стати народною. Цю пісню неперевершено виконувала Квітка Цісик, була вона й в репертуарі Анатолія Солов’яненка.

9 листопада відбувся Всеукраїнський диктант Національної єдності

 Сила єднання💛💙

День української писемності та мови

9 листопада 2022 року у День української писемності та мови відбувся традиційний радіодиктант національної єдності.

Цьогоріч текст диктанту був присвячений рідному дому, авторкою його стала письменниця і режисерка Ірина Цілик, а читала диктант акторка Ада Роговцева.

Деякі українці писали диктант, перебуваючи на фронті та в укриттях, до написання також приєдналися вимушені переселенці за кордоном.

Сам текст диктанту розчулив людей, особливо тих, хто через війну покинув або втратив рідний дім.

Деякі українці плакали, слухаючи диктант.

Цьогоріч до написання диктанту приєдналися і ті люди, які раніше не робили цього. Диктант для них став не стільки нагодою перевірити свої знання з орфографії та пунктуації, а акцією єдності зі співвітчизниками.

Цьогоріч диктант писали військові, бібліотекари, школярі і навіть полярники з антарктичної станції "Академік Вернадський", яким також відгукнулася тема рідного дому. Диктант писали навіть пасажири потягу до Краматорську.

              Ми це зробили!  💙💛Дякуємо всім, хто писав разом з нами!

ІРЕН РОЗДОБУДЬКО: ДО 60-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

 Ірен Роздобудько – одна з найуспішніших українських письменниць, яка працює в різних жанрах – від психологічних трилерів та детективів до романів-алюзій. Вона вміло керує українським словом і має широке коли читачів на теренах всієї країни.