21 жовтня 2022 року - 350 років від дня
народження Пилипа Орлика - гетьмана України у вигнанні, автора "Пактів і
Конституції прав і вольностей Запорізького війська". Він був гетьманом 32
роки та відкрито боровся за створення Української держави. Опинившись в
еміграції після Полтавської баталії, Пилип Орлик до останнього прагнув
повернутися в Україну. Однак доля розпорядилася інакше.
Перебуваючи на посаді Генерального писаря і довіреної особи гетьмана Івана Мазепи, він виступив проти російського царя Петра І через наміри останнього знищити збережені уламки української адміністративної автономії та владної вертикалі в Гетьманщині. Після поразки у Полтавській битві емігрував до Османської імперії: там після смерті Мазепи представники старшини і козаків обрали його новим гетьманом України, - нагадав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Орлик увійшов до історії як автор першої української та однієї з перших у Європі конституцій. Його інтелект і знання, закладені в Києво-Могилянській академії, сягали, на думку вчених, найкращих взірців європейської освіченості, а все своє життя, за словами Дмитра Павличка, гетьман присвятив боротьбі за визволення України з-під російської кормиги.
“Конституція Орлика – це один із якорів української ідентичності. Для українців 21-го сторіччя цей документ є одночасно і дороговказом, адже в ньому є багато положень, які є актуальними і до цього часу. Виклики для влади і для суспільства часом є аналогічними, які були на початку 18-го століття, – зауважив історик Олександр Алфьоров. – Ця Конституція промовляє нам, що ворогом України є Московська держава, яка нападає, пригнічує, обкрадає Україну і обмежує її права. Незважаючи на те, що цьому документу понад 300 років, він нас подумки змушує замислитись, що ті старі виклики нікуди не щезли й сьогодні”.
Перша
сторінка Конституції Орлика, написана латиною ним власноруч. Національний архів
Швеції, Стокгольм
Пилип Орлик прагнув звільнити Україну “від московського рабства і тиранії”. “Від найдавніших часів московит не мав жодних прав на Україну. Московити діють неправомірно, але дуже підступно намагаючись відірвати Київ, що завжди був невіддільним від України. Але це стосується й інших князівств України, як от Чернігівське чи Сіверське, щодо яких московит теж не має жодних законних підстав, бо вони ніколи йому не належали”, - писав гетьман у листі до короля Швеції.
Його слова 300-річної давнини актуальні і сьогодні, як близькі і зрозумілі ті часи, бо вони тотожні нинішньому тривожному періоду нашої боротьби за власну державу, цивілізаційні цінності, ментальність, глибинну українську суть і мову - з неадекватним, хижим, людиноненависницьким сусідом – путінською Московією.
“Сам Орлик принаймні тридцять років тримав українську справу в Європі в активному стані... Його енергійна, вперта та невтомна праця не могла залишитися без наслідків. Вона зберегла нам традиції, створила певні зв’язки з Європою. Ці традиції, хоч як запорошені порохом минулого, знову виходять наперед і дають ще раз погоду вдумливому українцеві задуматися над долею своєї батьківщині”, - наголошує український історик Борис Крупницький.
Оригінальний текст Конституції Пилипа Орлика, складений староукраїнською мовою, як і підтверджувальний диплом Карла ХІІ на обрання Пилипа Орлика гетьманом, і досі знаходиться в Москві. Але ми неодмінно повернемо всі привласнені росією пам’ятки історії, вкрадені святині та імена наших Героїв!
