середу, 28 квітня 2021 р.

28 квітня - День працівників швидкої медичної допомоги

 


Саме в цей момент, доки ви читаєте ці слова, десь у світі лікарі швидкої допомоги рятують комусь життя, а сьогодні ще й їх професійне свято – День працівників швидкої медичної допомоги.

Ми хочемо привітати і щиро подякувати людям, котрі в будь-який момент готові надати допомогу і примчати будь куди. Ви заслуговуєте на нескінченну шану та повагу, ваша справа – це справа життя, і ми її неймовірно цінуємо.

Певно, що в усі часи існували такі бригади, які приходили на допомогу тим, хто цього потребує. Ще у 15 столітті, хворих поміщали в монастирі, де їм надавалося потрібне лікування і увагу. Як правило, це були приватні заклади і обов'язково вони належали тому чи іншому спонсору.
У таких місцях не було професійних лікарів, а прості парафіяни доглядали за хворими, постачали їх одягом і харчуванням. Заліковували рани і допомагали вижити у разі потреби.

Тільки в кінці 19 століття була створена справжня швидка допомога, а її дата припадає на 28 квітня 1898 року. Це і пояснює, чому саме сьогодні ми відзначаємо цей день.

Зараз працівники швидкої медичної допомоги стоять на передовій і приймають весь удар від COVID-19 на себе. Вони – перші, хто стикається з хворими і потрапляють в зону ураження. Фельдшери ризикують своїм здоров’ям, наражають на небезпеку рідних або ізолюються від них на невизначений час. У кожного з них є сім’я, рідні, але у такий складний час бригади лікарів обирають рятувати, а тобто виконувати свій обов’язок перед нами.


Видатні ювілярки 2021 року: Українки, про яких ми говоритимемо

 28 квітня – 80 років із дня народження Ірини Жиленко (1941–2013), поетеси



80 років від дня народження Ірини Жиленко (1941-2013), української поетеси-шістдесятниці, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка за поетичну збірку «Вечірка у старій винарні» (1994). Працювала у пресі. Автор близько 20 книг. Серед них збірки: «Соло на сольфі», «Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Дівчинка на кулі», «Євангеліє від ластівки» та ін. Опублікувала низку повістей та ліричних збірок для дітей («Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства»). Дружина відомого українського письменника Володимира Дрозда (1939-2003). Одна з останніх книг Ірини Жиленко – автобіографічна книга спогадів «Homo Feriens» (2011), яка є, за словами Михайлини Коцюбинської, «колективним портретом в історичному і психологічному інтер’єрі шістдесятництва».


четвер, 22 квітня 2021 р.

26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії ☢

 35-ті роковини трагедії:

Зона відчуження має стати територією відродження


Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.








Загибель пожежного гелікоптера. Тушіння АЕС



















У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.


Літературні ювіляри

 60 років від дня народження Андрія Куркова

 ✑ Андрій Курков — український літератор російського походження, Золотий письменник України. Один з найбільш відомих українських авторів закордоном, перекладений 36 мовами світу. Його твори увійшли до списку європейських бестселерів. 







четвер, 15 квітня 2021 р.

Літературні ювіляри - 2021

 До 200 - річчя від дня народження Шарля Бодлера




“... Цей король поетів, справжній бог” — цими словами захоплено схарактеризував Шарля Бодлера лідер світового поетичного авангарду А. Рембо. Така висока оцінка цілком слушна, бо важко відшукати іншого поета, який зробив би так багато для радикального оновлення поетичної свідомості, як Шарль Бодлер. Він, за висловом П. Валері, “повернув... поезії її сутність”. Його називають пізнім романтиком і попередником символізму, одним із перших поетів-урбаністів, прихильником імморалізму й декадансу. Шарль Бодлер збагатив поезію, проте його оригінальність спричинила гострий конфлікт з французьким суспільством, із безпосереднім оточенням.

Його творчість стала дороговказом для всього поетичного модерну й авангарду ХХ с. Ті, які шукають нових змістів і форм, захоплюються як естетизмом Бодлера, так і його культом огидного. Приваблює несамовитий романтизм поета, який органічно поєднується із суворим неокласицизмом. Творчість Бодлера привертає увагу чистотою образів кохання і цнотливістю почуттів, які чергуються з агресією й богозневагою. Бодлер зітканий із суперечностей, невловимий, постійно незрозумілий. Чи не тому він зміг стати духовним учителем таких різних поетів, як французькі і російські символісти (П. Верлен, А. Рембо, В. Брюсов, К. Бальмонт), сюрреалісти і Т. С. Еліот?

Шарль П’єр Бодлер народився 9 квітня 1821 року в Парижі. У шість років він втратив батька, котрий був майже на сорок років старший за матір. Батько поета походив із селян, але виявив неабиякі таланти, що допомогли йому пробитися в житті. Батько увійшов до кола інтелігенції, сповідував республіканські ідеї, добре знався на літературі, живопису, музиці. Мати поета походила з міщанської родини. Після смерті чоловіка, залишившись з малолітнім сином на руках і не витримавши життєвих випробувань, молода жінка незабаром вдруге вийшла заміж за майора Жака Опіка, який згодом дослужився до генерала і став депутатом. Другий шлюб матері був справжньою трагедією для Бодлера. Він завжди жадав її неподільної любові, постійної уваги, материнської відданості. Стосунки з вітчимом у хлопця не склалися. Для Бодлера він завжди був втіленням самозакоханості та обмеженості — рис, які ненавидів поет. Опік, надто піклуючись про пасерба, обмежував його бунтівну вдачу, схильність до непродуманих вчинків, навіть авантюр. І для незадоволення вітчима були досить таки вагомі підстави. Адже Шарля виключили з Паризького коледжу за погану поведінку. Він ніколи не вмів рахувати гроші, а тим більше — накопичувати їх. Пізніше вподобав легковажне життя паризької богеми.
Щоб якось відволікти пасерба від порожнього існування і вплинути на його характер, вітчим відправив у 1841 році Шарля до заокеанських колоній. На о. Маврикій Бодлер мав працювати вчителем. Певна річ, ці заходи не виправили молодого бунтівника. Через рік він самовільно повернувся додому. Шарль безоглядно витрачав гроші, отримані у спадок, — на розваги, друзів, створення іміджу. Він легко входить у паризьке аристократичне середовище і вважає своїм основним покликанням поезію. Але пише мало й не поспішає друкуватися. Займається перекладанням творів Е. А. По та живописом.

У середині 1844 року сталася подія, яка підірвала душевний настрій Шарля — його визнано людиною неблагонадійною, яка потребує опіки й нагляду. Судове рішення пролунало для Бодлера болюче та принизливо. Після цього він міг розпоряджатися спадком тільки під наглядом матері чи адвоката. З того часу настав остаточний розрив із сім’єю, хоча звільнитися від сімейної опіки Бодлер так і не зміг.
У 1845 році у Бодлера з’явилися думки про самогубство — не через борги, а через загальну безглуздість життя, що надзвичайно вплинула на нього (“я не потрібен нікому — і небезпечний для себе самого”). Він не сприймає ані порожнє існування ситих буржуа, ані конформізм, ані брехливу поміркованість, загальноприйняте нахабство “хазяїв життя” і жорстокість світу. Тому не випадково у 40-х роках ХІХ ст. поет опиняється в колі бунтівної молоді. Протягом другої половини 1840-х років Шарль Бодлер пише чимало поезій, а також есе про мистецтво (“Салон 1845 року”, “Салон 1846 року”), де виявив себе талановитим художнім критиком.
У 1848 році Бодлер брав участь у революції, ставши до лав учасників барикадних боїв. Коли ж обурені паризькі робітники повстали проти буржуазної республіки, Бодлер став на бік повстанців. Про 1848 рік поет згадував так: “Моє сп’яніння від 1848-го. Яким же воно було? Жага ненависті. Природна насолода від руйнування. Літературне сп’яніння; згадка про прочитане”. Однак “сп’яніння” революцією швидко минуло.

Поет мріяв про великі соціальні зміни, а натомість побачив ще більшу прірву, в яку поринало суспільство. Він став шукати забуття в наркотиках, вині, пристрастях і навіть стражданнях. Бодлер так і залишився вічним бунтівником, котрий ніколи не зміг змиритися з брутальною буденністю, мертвотною дійсністю, бездуховним існуванням. Йому здавалось, що все суспільство знаходиться у темряві, і він — разом з усіма. Що править бал тут не Бог, а Сатана, який постає в різних обличчях реального зла. Тому Бодлер став поетом, який оспівував ті “жахи”, що відчув сам і все його покоління.

Увесь біль поета за духовний стан сучасної людини і світу вилився у збірці “Квіти зла”. Бодлер хотів назвати свою книгу “Лімби” — верхні кола пекла. Пеклом здавалося поетові тогочасне життя, пекельні муки відчували його ліричний герой і він сам. Але таку назву вже мала книжка іншого автора. Письменник Іполит Бабу підказав нову назву — “Квіти зла”. Ця назва більше сподобалась Бодлеру. Під такою назвою 1 червня 1855 року спершу з’явилася добірка з 18 віршів у журналі, а через два роки й сама збірка.
У 1864 році безгрошів’я спонукало Бодлера відправитись у Бельгію з читанням лекцій про мистецтво. Лекції успіху не мали. Бодлер вирішив не повертатись у Францію, поки не доб’ється успіху та визнання. 4 лютого 1866 року під час відправи у церкві Сен-Лу в Намюрі Бодлер знепритомнів. Це був початок кінця. Паралізованого і з втраченим даром мови його перевезли до Парижа, але лікування не давало результатів. Він помер 31 серпня 1867 року на руках у матері.

Усе своє життя поет перебував на лезі ножа між прагненням пізнати єдність світу і самого себе та страшним розколом власної свідомості, душі й усього життя.


Творчістю Шарля Бодлера завершується розвиток світової поезії від романтизму до символізму. Бодлер у своїй поезії тільки переступив той чарівний поріг, за яким світ реальних почуттів і предметів починає  перетворюватися на світ глибинних, одвічних людських переживань і духовних цінностей. Поети наступного покоління, зазирнувши у цей художній світ, залишились у ньому назавжди і спробували його розширити.

Альбатрос

 
Буває, моряки піймають альбатроса,
Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті скоса —
Він їхній корабель здалека проводжав.
 
Ходити по дошках природа не навчила —
Він присоромлений, хода його смішна.
Волочаться за ним великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна.
 
Незграба немічний ступає клишоного;
Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід!..
Той — люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,
Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!
 
Поет, як альбатрос — володар гроз і грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
(Пер. Д. Павличка)

Вечірня гармонія
 
Вечірній час прийшов. На кожній стебелині
вже квіти куряться, немов кадильний дим;
і звуки, й пахощі в повітрі голубім;
меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні.
 
Вже квіти куряться, немов кадильний дим;
ридає скрипка десь, як серце в самотині;
меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні;
сумна краса небес в спокої віковім.
 
Ридає скрипка десь, як серце в самотині,
зненавидівши те, що чорним звуть нічим;
сумна краса небес в спокої віковім,
пірнуло сонце в кров, що застигає в сині...
 
Зненавидівши те, що чорним звуть нічим,
шукає серце втіх в минулій світлій днині.
Пірнуло сонце в кров, що застигає в сині,
а слід горить в мені потиром золотим.
(Пер. М. Драй-Хмари)
 




пʼятницю, 2 квітня 2021 р.

7 КВІТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я

 


✶ Це свято увійшло в традицію з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою ВООЗ. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято.

У цей день традиційно обговорюються найбільш важливі проблеми охорони здоров’я, проводяться заходи, які мотивують людей вести здоровий спосіб життя та приділяти більше уваги профілактиці захворювань.

У нашій суспільній свідомості існує одна дуже проста думка безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я, а решта все - додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення.

Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кожен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя.

Здоров’я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% – соціальними і природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Здоровий спосіб життя (скорочено «ЗСЖ») — означає розумне використання свого життєвого потенціалу.

Зрозуміло, що на протязі всього життя кожна людина намагається жити так, щоб бути щасливою, щоб не хворіти, займатись улюбленою справою, проводити свій час разом з близькими та рідними, тощо. Тобто вже десь на інтуїтивному рівні кожен розуміє поняття здорового способу життя.

Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров'я, коли наздоганяє якась проблема, з'являється хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, турбота про своє здоров'я повинна бути способом життя.

7 найважливіших правил здорового способу життя:

✶ Здоровий спосіб життя: правило № 1

Найважливіше при здоровому способі життя - це харчування. Правильне харчування! Більше фруктів і овочів, продуктів, наповнених корисними для нашого організму речовинами. Ніяких гамбургерів, кОли, чіпсів та іншої гидоти.

Але як відмовитися від улюбленої їжі, навіть не найкориснішої, але коханої? Це як будь-яка шкідлива звичка, розумієш, що шкідливо, але відмовитися не можеш. Іноді можна побалувати свій шлунок, але без фанатизму.

✶ Здоровий спосіб життя: правило № 2

Активність, активність і ще раз активність! Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу. В умовах постійної зайнятості важко знайти час на походи в спортзал, заняття спортом ... А даремно.

Піші прогулянки на свіжому повітрі, ранкову пробіжку, зарядки вранці ніхто не відміняв. Ходіть більше пішки, гуляйте у парках та лісах, будьте рухливими.

✶ Здоровий спосіб життя: правило № 3

Здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний зі шкідливими звичками: куріння, вживання алкоголю і тим більше наркотики. І якщо алкоголь по святах при здоровому способі життя ще можна зрозуміти (для дорослої людини, але ніяк не для дитини чи підлітка!), то куріння і наркотики скасовуються повністю.

✶ Здоровий спосіб життя: правило № 4

Основа здорового способу життя - правильний розпорядок дня.

Що значить правильний розпорядок дня? Це, перш за все, 8-ми годинний здоровий сон. Потрібно привчити свій організм лягати і прокидатися в один і той же час, не залежно від того, який день тижня: будній чи вихідний. В ідеалі, звичайно, прокидатися треба без будильника - це означає, що ви виспалися.

✶ Здоровий спосіб життя: правило № 5

Одне з найважливіших правил здорового способу життя - це позитивний настрій! Не зациклюйтеся на невдачах і промахах.

✶ Здоровий спосіб життя: правило № 6

Здоровий спосіб життя - це так само дбайливе ставлення до себе! Себе треба любити, про себе потрібно піклуватися. Наприклад, під час занять у спортзалі, потрібно думати не про те, щоб швидше піти і рахувати хвилини, а займатися із задоволенням, з думками про те, що кожна вправа підтягує Ваші м'язи .... Кожна вправа наближає Вас до ідеалу!

✶ Здоровий спосіб життя: правило № 7

Вести здоровий спосіб життя легше не поодинці, а в компанії. В ідеалі, звичайно, потрібно, щоб усі навколо дотримувалися такої ж життєвої позиції.

Уявіть, що всі навколо ведуть здоровий спосіб життя, всі в прекрасному настрої, бажають один одному тільки добра.

Отже, старайтесь дотримуватись наступних принципів:

— живіть в злагоді з собою;

— вчіться радіти життю;

— менше хвилюйтеся, а більше посміхайтеся;

— вчіться долати стрес, пам’ятайте: джерело стресу — не події самі по собі, а наше сприйняття цих подій.

Знаючи, що таке здоров'я, які чинники впливають на його складові, що таке здоровий спосіб життя, спробуйте вибрати життєвий шлях, що веде до здоров'я.

Важливо пам’ятати: найбільше щастя в житті - здоров'я! Не випадково, вітаючи один одного з днем народження або з приводу іншого свята чи події, ми бажаємо здоров'я і щастя. Дійсно, ці два поняття нерозривно взаємопов'язані. Безперечно, без здоров'я не може бути щастя.

Інформування підлітків і молодих людей про принципи здорового способу життя - один із головних напрямків роботи «Клініки, дружньої до молоді», що працює м. Миколаєві на базі МДП №4 по вул. Чкалова, 93. У діяльності лікувального закладу переважає профілактична спрямованість, що допомагає формувати у молодого покоління імідж освіченої культурної, а головне - здорової людини, здатної подбати про збереження свого здоров’я.

Бажаємо Вам бути здоровими та щасливими!

 


День пам’яті Чорнобильської аварії

  Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи .     26.04.1986   ...