Сторінки

четвер, 14 листопада 2019 р.

14 листопада - Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом






Сьогодні відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом – одним із найпоширеніших захворювань у світі.
Метою Всесвітнього дня боротьби з діабетом є підвищення поінформованості про діабет – не тільки про кількість хворих, але і про те, яким чином можна запобігти розвитку цієї хвороби.
За прогнозами медиків, цукровий діабет до 2030 року стане сьомою найпоширенішою хворобою на планеті. Ця підступна хвороба входить до трійки захворювань, які найчастіше спричиняють інвалідизацію населення та смертельні наслідки (після атеросклерозу і раку).
Цукровий діабет характеризується стійким підвищенням рівня глюкози у крові, може виникнути у будь-якому віці і продовжуватися протягом всього життя. Чітко прослідковується спадкова схильність, однак реалізація цього ризику залежить від дії багатьох факторів, серед яких переважають ожиріння та гіподинамія.
Розрізняють цукровий діабет І типу, або інсулінозалежний, і цукровий діабет ІІ типу, або інсулінонезалежний. За даними МОЗ, в Україні понад мільйон хворих на цукровий діабет, з них більше 200 тисяч є інсулінозалежними.

четвер, 26 вересня 2019 р.

Пішохідна екскурсія по історичному центру міста Кременчука



25 вересня в рамках святкування Дня міста колектив Краєзнавчого музею спільно з бібліотекою Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Литвиненка провели пішохідну екскурсію вулицями нашого наддніпрянського міста. Студенти груп 2-Б с/с (9) та 1-А с/с (9) під керівництвом заступника директора з виховної роботи Копичко Л. В., кураторів Кірян С. П., Середи Т. В.. Учасники екскурсії мали можливість більше дізнатися про історію Кременчука, послухати легенди, пов’язані з містом, почути цікаву розповідь екскурсоводів про його історичні місця та будівлі.

Король Людмила Іванівна - співпрацівник Кременчуцького краєзнавчого музею 


Коваленко Олена Володимірівна - співпрацівник Кременчуцького краєзнавчого музею



















середа, 25 вересня 2019 р.

9 вересня - 250 років від дня народження Івана Котляревського


9 вересня виконалося 250 років з дня народження Івана Котляревського - українського письменника і громадського діяча, першого класика нової української літератури.
Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 року Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтав­ській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщиць­ких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І.  Котляревський перебував на військовій службі, у 1806-1812 рр. брав участь у російсько-туре­цькій війні. У Петербурзі без відома Котляревського стараннями колезького асесора М. Парпури у 1798 році виходить у перших трьох частинах «Енеида, на малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ». Згодом, у 1808 році, книговидавець І.Глазунов повторив це видання. У 1809 році Іван Котля­ревський сам готує до друку і видає в Петербурзі поему «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложеная И. Котляревським» у чотирьох частинах. На титулі містилося авторське заува­ження: «Вновь исправленная и дополненая противу прежних изданий». І. Котляревський у 1810 році вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку для ви­ховання дітей бідних дворян (у Полтаві). На цій посаді перебував майже до кінця життя. У 1812 році він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном. У 1813-1814 роках, виконуючи воєнні доручення, виїжджав у ставку російської армії в Дрезден, Петербург, Кременчук. У 1818 році став членом масонської ложі «Любов до істини», був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства. Іван Котляревський у 1818-1821 рр. працював директором Полтавського театру. Сприяв ви­купу з кріпацтва актора М.Щепкіна. У 1819 році написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». У 1821 році Котляревський став почесним членом петербурзького Товариства любителів росій­ської словесності, був скарбником і книгохранителем Полтавського відділення Російського біблій­ного товариства. У 1827-1835 рр. І. Котляревський був попечителем Полтавського благодійно- лікувального закладу.
Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 року. Похований у Полтаві. Смерть зачи­нателя нової української літератури була великою втратою для всієї України. «Все сумує», — ска­зав молодий Тарас Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському», в якому пророкував безсмертя авторові «Енеїди»: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!  
Творча спадщина І. Котляревського — це поема «Енеїда», п ’ecu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо». Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.







ЯК КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НАПОЛЕОНА РОЗСМІШИВ. 5 серія «Книга-мандрівка. Україна».

четвер, 27 червня 2019 р.

Бібліографічний список статей - 2018/2019


 

1.                Надольний І. Освіта – ключовий чинник модернізації суспільства //Вища школа. – 2019. – № 3.  - С. 19-25

2.                Яцунь О. Вища освіта як агент соціальних інновацій // Вища школа. – 2018. - № 11. – С.7-19
3.                Дебич М., Гуменна О.  Підвищення якості вищої освіти через інтернаціоналізацію навчального процесу – світова тенденція // Вища школа. – 2019. – № 3.  - С. 54-61
4.                Хламанова Л. І., Чайковський Ю. Б. Проблемно-орієнтоване навчання у вищій медичній освіті // Медична освіта. – 2019. – № 1.  - С. 41-47
5.                Дубина С. О. та ін.  Фактори, що впливають на студентську успішність вивчення теоретичної дисципліни // Медична освіта. – 2019. – № 1.  - С. 68-70
6.                Андрієвський І. Ю. Розвиток професійної компетентності викладача засобами наукової діяльності // Магістр медсестринства. – 2019. - № 1. – С. 19-23
7.                Варава О. Б. Діагностика готовності викладачів щодо розвитку інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх медичних сестер // Медсестринство. – 2018. - № 4. – С. 10-12
8.                Дмитренко К. А. Звичайні форми роботи – новий підхід : розвиваємо ключові компетентності // Зарубіжна література в школі. – 2018.- № 13-14. – С. 3-25  
9.                Кондратюк В. Є. та ін.   Компетентнісний підхід до викладання пропедевтики внутрішньої медицини // Медична освіта. – 2019. – № 1.  - С. 79-81
10.           Погребняк В. та ін.  До проблем створення системи забезпечення якості вищої освіти у вітчизняній вищій школі // Вища школа. – 2018. – № 7-8.  - С. 21-27
11.            Тимошенко Н. та ін.  Освіта упродовж життя – головна тенденція розвитку сучасної освіти // Вища школа. – 2018. – № 7-8.  - С. 28-35
12.            Телегіна Л. П. Аналіз основних складових упровадження Закону України «Про освіту» // Педагогічна майстерня. – 2019. - № 3. – С. 4-11
13.            Теплицька Н. В. Проектні технології в системі освітньо-виховної роботи // Магістр медсестринства. – 2018. - № 2. – С. 57-61
14.            Дзядевич Н. В. Формування національної самосвідомості на засадах народної педагогіки // Педагогічна майстерня. – 2018. - № 7. – С. 44-46
15.            Родняна І. В.  Інноваційні технології навчання // Педагогічна майстерня. – 2018. - № 11. – С. 19-21
16.            Никоненко О. С. та ін.   Сучасні форми організації післядипломного навчання та безперервного професійного розвитку медичних працівників // Медична освіта. – 2018. – № 2.  - С. 92-95
17.             Поташова І. М.  Міжпредметна інтеграція – основа підготовки сучасних медичних спеціалістів // Магістр медсестринства. – 2019. - № 1. – С. 52-58
18.            Товканець О. С. Менеджмент освіти в умовах глобалізації : завдання і перспективи розвитку // Педагогіка і психологія. – 2018. - № 3. – С. 23-32
19.            Пищик О. В.  Розвиток комунікативної культури. Методичні рекомендації для керівників закладів освіти // Педагогічна майстерня. – 2018. - № 9. – С. 10-15
20.            Воробієнко П. Удосконалення практичної підготовки студентів у закладах вищої освіти // Вища освіта України. – 2018. - № 3. – С. 29-33
21.            Чекстере О. Ю. Дослідження мотивації навчання в парадигмі когнітивної психології // Педагогіка і психологія. – 2018. - № 2. – С. 66-71
22.             Конопкіна Л. І. та ін. Виховні технології як інноваційна і пріоритетна складова формування особистості сучасного лікаря // Медична освіта. – 2018. - № 3. – С. 36-38
23.            Рафальська К. В. Вплив методів педагогічного викладання на ефективність навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів // Магістр медсестринства. – 2018. - № 2. – С. 52-56
24.            Муратова Т. М. Індивідуальна бесіда як інструмент покращення опанування навчального матеріалу // Медична освіта. – 2018. - № 1 . – С. 98-102
25.            Мазуркевич М. О.  Проблемний метод як інноваційна форма організації навчального процесу у закладах вищої освіти медичного спрямування // Магістр медсестринствіа. – 2018. - № 2. – С. 79-84
26.            Зіньковський Ю. Ф.  Психологічні властивості фахівця як умова його професійної успішності // Педагогіка і психологія. – 2018. - № 2. – С. 53-59
27.            Теплицька Н. В. Організація науково-дослідницької роботи студентів у процесі вивчення дисципліни «Охорона праці» // Магістр медсестринства. – 2019. - № 1. – С. 63-68
28.            Заєць В. В. Основи геронтології та геріатрії. Сучасні проблеми і завдання геронтологічної допомоги // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2018. - № 4. – С. 25-30
29.            Власова Н. Мобільні технології на уроках історії // Педагогічна майстерня. – 2019. - № 5. – С.13-15
30.            Чуяшенко Т. М. Торгівля людьми – це може статися з кожним. Урок-тренінг//Педагогічна майстерня. – 2018. - № 12. – С. 29-37
31.            Тищенко Н. П. Булінг. Помилки у разі втручання // Педагогічна майстерня. – 2019. -№ 4. – С. 13-16





четвер, 28 березня 2019 р.

Поетична зустріч до Всесвітнього дня поезії



21 березня у бібліотеці коледжу відбулась поетична зустріч, яка була присвячена Всесвітньому дню поезії. Мета заходу: навчити любити, почувати поетичне слово, виховувати любов до прекрасного. До літературного «кафе» завітали добрі знайомі бібліотеки - арт –група «Творчий Кременчук». Павло Жидков та Сергій Попов зачарували своїми віршами, адже поезія торкає в людині найпотаємніші струни її душі. Власні вірші представила  викладач коледжу  Мельченко Олена Володимирівна, студентка Подлегаєва Анастасія (2-В л/с). Шанувальники поетичного слова отримали справжню насолоду від почутого й побаченого. Захід відбувся з ініціативи студентського профкому та у співпраці з працівниками бібліотеки.


















понеділок, 11 березня 2019 р.

ВІД КРІПАКА - ДО ГЕНІЯ


9 березня - 205-А РІЧНИЦЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


Шевченко давно став у народній свідомості символом українського національного духу.


Його творчість та нескорений образ борця протягом cтоліть надихають українських патріотів на боротьбу за майбутнє країни. 
Цього року святкують 205-у річницю від дня його народження (9 березня 1814 р).

Майбутній Кобзар народився в родині кріпаків, у селі Моринці (сучасна Черкаська область). Дитина рано осиротіла.
Але попри нестатки та безправ'я, хлопчик все ж навчився грамоти у місцевого дяка. У 14 років Тараса Шевченка взяли прислужником-козачком до двору поміщика Енгельгардта.
З ним юнак переїхав спочатку до Вільно, а потім і до Петербурга. У 1832 році Шевченка віддали на навчання до художника Василя Ширяєва, де він знайомиться зі цвітом петербурзької інтелігенції.

Вже за кілька років художник Карл Брюллов та впливовий при царському дворі поет Василь Жуковський вирішують викупити талановитого українця з кріпацтва.
Власник кріпака Шевченка Павло Енгельгардт запросив за нього величезні на той час гроші – 2500 карбованців.
Аби дістати необхідну суму, Брюллов намалював портрет Жуковського. Картину розіграли на аукціоні, участь у якому взяла імператорська сім'я.
Здобувши волю, Шевченко вступає до Петербурзької академії мистецтв, де продовжує навчатися живопису у Брюллова.
Паралельно Тарас знайомиться з класикою світової літератури, історією та філософією. А крім того, вливається до кола столичної богеми.
Завдяки підтримці друзів, Шевченко реалізує себе як поет. У 1840 році виходить його перша поетична збірка українською мовою «Кобзар».
Петербурзька публіка критикує Шевченка за те, що він пише «мужицькою мовою», але в Україні його творчість набуває колосальної значущості.
В 1843-1845 роках Шевченко подорожує Україною на правах вільної людини. Побачене глибоко вплинуло на нього - поет стає переконаним противником російського імперіалізму.
У 1846 році Шевченко переселився до Києва та вступив до Кирило-Мефодіївського братства - таємної антирежимної організації, яка ставила за мету відродження українського визвольного руху. У 1847 році «братчиків» заарештували, не уникнув арешту і Шевченко.
Тараса засудили до служби рядовим в окремому Оренбурзькому корпусі з забороною писати та малювати. У 1850 Шевченка помістили в Новопетровський береговий форт (сучасний Казахстан), де він служив сім років.
Звільнили поета лише за 2 роки після смерті імператора Миколи I, з забороною постійно проживати в Україні.
Десятирічне заслання, муштра й несприятливий клімат підірвали здоров'я Шевченка. 10 березня 1861 року він помер у Петербурзі.

У світі було багато геніальних поетів, митців, політичних діячів. На жаль, не всі вони були порядними людьми. Шевченко - людина, яка завжди залишалася вірною собі.
"Караюсь, мучуся, але не каюсь..." - так написав він в одному з листів. Це його стійка, вистраждана життєва позиція.


середа, 27 лютого 2019 р.

Творча майстерня педагога

21 лютого 2019 року у бібліотеці Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Литвиненка для студентів 2 курсу відділення "Лікувальна справа" на базі 9 кл. відбулося заняття з елементами тренінгу  "Бути у злагоді із собою і тими, хто поруч", тренер - соціальний педагог Князькіна Д. В.
     Метою заняття було сприяти усвідомленню учасниками життєвих цінностей як основи бачення власної життєвої перспективи, пробудити бажання зберегти людську гідність, виховати людяність, великодушність, відповідальність.
     Студенти разом з куратором Ляпун В. І., практичним психологом Подтикан І. В., працівниками бібліотеки мали змогу дізнатись більше про себе та інших учасників, удосконалити навички мистецтва спілкування та взаємодопомоги, проаналізувати власні цінності, їх місце та значення у власному житті, а ще з задоволенням та користю провести час.
     По закінченню заняття учасників було запрошено пригоститися чаєм та поділитися своїми враженнями та емоціями.