Щоб очі світилися щастям!

17 грудня, напередодні свята Святого Миколая до Кременчуцького медичного коледжу завітали представники Придністровської (Градижсько - Кременчуцької) спілки бджолярів, почесні пасічники України.

Мета благодійної зустрічі - ознайомити з лікувальними властивостями меду, поглибити знання про різні аспекти бджільництва, прищеплювати любов і повагу до професії пасічника.

Юхно О. М., Лисенко В. В., Ярошенко А. Е. привітали студентів зі святом та побажали добра, радості, віри у добрі дива та здійснення заповітних мрій.

Свято супроводжувалося музичними вітаннями, вікториною, цікавою інформацією, адже тема зустрічі – Мед і кулінарія.

Свято організовано за підтримки профспілкового комітету та бібліотеки коледжу.

1 грудня – Всесвітній День боротьби зі СНІДом

1 грудня 2019 року відмічається Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Його мета – привернути увагу громадськості і нагадати суспільству, що ВІЛ/СНІД є однією з самих глобальних проблем людства.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування.

Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ.  За даними Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД, близько 244 тисячі українців мають ВІЛ, з них близько 100 тисяч не знають про свою хворобу.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Завдяки успішним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна повністю забезпечує лікування усіх хворих на ВІЛ антиретровірусною терапією (АРТ). Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.

День пам'яті жертв Голодомору

День пам’яті жертв Голодомору цьогоріч вшановують 23 листопада. День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

 

21 листопада - день Гідності та Свободи

21 листопада, рівно шість років тому люди вийшли на вулиці, щоб висловити свою позицію щодо дружби з Євросоюзом. Після рішення уряду про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС українці зібралися на майданах. 21 листопада в Україні відзначають як День Гідності та Свободи, адже саме в цей день шість років тому розпочалася Революція, яка переродила українську націю.

А що ви зараз читаєте?

Протягом двох місяців в  бібліотеці було проведено опитування на тему «А що ви зараз читаєте». Об’єктом даного соціологічного дослідження є молодіжна вікова група.

Мета : вивчення літературних уподобань. Всього було опитано 50 відвідувачів, це студенти коледжу І-ІV курсів.

Результати опитування :

Як часто молодь звертається до літератури та чи читає взагалі:

• -         Більшість студентів (70%), які користуються послугами бібліотеки відповіли: «Я не люблю читати. Не читаю взагалі» і відмовилася відповідати на запитання.
• -         19% студенти відповідали «Читаю не дуже часто, бо бракує часу».
• -         11 % надали відповідь «Читаю часто, раз в 2-3 дні обов’язково»  

Молодь нарікає на високу вартість книжок і маленький фонд бібліотеки художньої літератури, а деякі з опитаних молодих людей щиро зізнались, що їм просто ліньки читати літературу.  

Що читає молодь? Жанри, яким віддає перевагу молодь, досить різноманітні. Майже 90 % молоді, зазначило, що окрім учбової літератури віддає перевагу «вільному читанню». Тож, серед названих «вільних» жанрів, студенство обирає: Анджей Сапковський «Ведьмак» (фентезі), Милорад Павич «Сім смертних гріхів», Анна Тодд «После» (сучасний любовний роман), Віктор Пелевін «Impire V» (повість про справжню надлюдину), Пол Каланіті «Когда дыхание растворяется в воздухе» (книга талановитого лікаря - нейрохірурга), філосовський роман Мартена Пажа «Як я став ідіотом», Чак Паланик «Виживший» (чорний гумор, психологічний реалізм), Роуз Карен  «Порахуй до десяті», Деніел Кіз  «Квіти для Елджернона» (фентезі), Пауло Коельо «Алхимик».

Серед опитаних є й поціновувачі класики, що читають вірші Тараса Шевченка, Михайла Булгакова "Записки юного врача", Джека Лондона "Золота лихорадка", Оноре де Бальзака "Утраченные иллюзии", Конан Дойла "Шерлок Холмс", Амадея Гофмана "Крихітка Цахес", Джейн Остин "Гордость и предубеждение".

З української сучасної літератури - улюблені автори Світлана Талан, Люко Дашвар, Оксана Забужко, Дарина Гнатко.

Також найшлися любителі, які "захоплюються" лише спеціальною літературою : "Педіатрія", "Хірургія", "Алгоритми виконання практичних навичок по педіатрії", тести.

З вищесказаного можна зробити висновок, що молодь зараз читає в основному сучасну популярну літературу, бестселери, що мають великі тиражі і гарну рекламу. Але, на жаль,  класичні твори називають дуже рідко.

  

 Тож молодіжна читацька культура існує, маючи свої особисті риси та зацікавлення. Незважаючи на те, що головним мотивом читання в більшості випадків залишається прагматичний мотив ( «Читаю, бо треба», «Читаю, бо це потрібно для навчання»), невеликий відсоток юнацтва визначило  літературу, як спосіб пізнання та релаксації. При цьому вартість бібліотеки безсумнівно залишається на високому рівні. А якщо зауважити високі ціни на книжки в магазинах, вагомою стає головна претензія молоді - маленький бібліотечний фонд, що не поповнюється. Більшість опитаних зазначило, що вони б зверталися до бібліотеки частіше, за умови присутності в фонді сучасної української та зарубіжної літератури. 

14 листопада - Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом

Сьогодні відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом – одним із найпоширеніших захворювань у світі.

Метою Всесвітнього дня боротьби з діабетом є підвищення поінформованості про діабет – не тільки про кількість хворих, але і про те, яким чином можна запобігти розвитку цієї хвороби.

За прогнозами медиків, цукровий діабет до 2030 року стане сьомою найпоширенішою хворобою на планеті. Ця підступна хвороба входить до трійки захворювань, які найчастіше спричиняють інвалідизацію населення та смертельні наслідки (після атеросклерозу і раку).

Цукровий діабет характеризується стійким підвищенням рівня глюкози у крові, може виникнути у будь-якому віці і продовжуватися протягом всього життя. Чітко прослідковується спадкова схильність, однак реалізація цього ризику залежить від дії багатьох факторів, серед яких переважають ожиріння та гіподинамія.

Розрізняють цукровий діабет І типу, або інсулінозалежний, і цукровий діабет ІІ типу, або інсулінонезалежний. За даними МОЗ, в Україні понад мільйон хворих на цукровий діабет, з них більше 200 тисяч є інсулінозалежними.

Пішохідна екскурсія по історичному центру міста Кременчука

25 вересня в рамках святкування Дня міста колектив Краєзнавчого музею спільно з бібліотекою Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Литвиненка провели пішохідну екскурсію вулицями нашого наддніпрянського міста. Студенти груп 2-Б с/с (9) та 1-А с/с (9) під керівництвом заступника директора з виховної роботи Копичко Л. В., кураторів Кір’ян С. П., Середи Т. В.. Учасники екскурсії мали можливість більше дізнатися про історію Кременчука, послухати легенди, пов’язані з містом, почути цікаву розповідь екскурсоводів про його історичні місця та будівлі.

Король Людмила Іванівна - співпрацівник Кременчуцького краєзнавчого музею 

Коваленко Олена Володимірівна - співпрацівник Кременчуцького краєзнавчого музею

9 вересня - 250 років від дня народження Івана Котляревського

9 вересня виконалося 250 років з дня народження Івана Котляревського - українського письменника і громадського діяча, першого класика нової української літератури.

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 року Котляревські внесені до списку дворян. Хлопець навчався в Полтав­ській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщиць­ких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І.  Котляревський перебував на військовій службі, у 1806-1812 рр. брав участь у російсько-туре­цькій війні. У Петербурзі без відома Котляревського стараннями колезького асесора М. Парпури у 1798 році виходить у перших трьох частинах «Енеида, на малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ». Згодом, у 1808 році, книговидавець І.Глазунов повторив це видання. У 1809 році Іван Котля­ревський сам готує до друку і видає в Петербурзі поему «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложеная И. Котляревським» у чотирьох частинах. На титулі містилося авторське заува­ження: «Вновь исправленная и дополненая противу прежних изданий». І. Котляревський у 1810 році вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку для ви­ховання дітей бідних дворян (у Полтаві). На цій посаді перебував майже до кінця життя. У 1812 році він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном. У 1813-1814 роках, виконуючи воєнні доручення, виїжджав у ставку російської армії в Дрезден, Петербург, Кременчук. У 1818 році став членом масонської ложі «Любов до істини», був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства. Іван Котляревський у 1818-1821 рр. працював директором Полтавського театру. Сприяв ви­купу з кріпацтва актора М.Щепкіна. У 1819 році написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». У 1821 році Котляревський став почесним членом петербурзького Товариства любителів росій­ської словесності, був скарбником і книгохранителем Полтавського відділення Російського біблій­ного товариства. У 1827-1835 рр. І. Котляревський був попечителем Полтавського благодійно- лікувального закладу.

Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 року. Похований у Полтаві. Смерть зачи­нателя нової української літератури була великою втратою для всієї України. «Все сумує», — ска­зав молодий Тарас Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському», в якому пророкував безсмертя авторові «Енеїди»: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!  

Творча спадщина І. Котляревського — це поема «Енеїда», п ’ecu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо». Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.

ЯК КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НАПОЛЕОНА РОЗСМІШИВ. 5 серія «Книга-мандрівка. Україна».

Бібліографічний список статей - 2018/2019

 

1.                Надольний І. Освіта – ключовий чинник модернізації суспільства //Вища школа. – 2019. – № 3.  - С. 19-25

2.                Яцунь О. Вища освіта як агент соціальних інновацій // Вища школа. – 2018. - № 11. – С.7-19

3.                Дебич М., Гуменна О.  Підвищення якості вищої освіти через інтернаціоналізацію навчального процесу – світова тенденція // Вища школа. – 2019. – № 3.  - С. 54-61

4.                Хламанова Л. І., Чайковський Ю. Б. Проблемно-орієнтоване навчання у вищій медичній освіті // Медична освіта. – 2019. – № 1.  - С. 41-47

5.                Дубина С. О. та ін.  Фактори, що впливають на студентську успішність вивчення теоретичної дисципліни // Медична освіта. – 2019. – № 1.  - С. 68-70

6.                Андрієвський І. Ю. Розвиток професійної компетентності викладача засобами наукової діяльності // Магістр медсестринства. – 2019. - № 1. – С. 19-23

7.                Варава О. Б. Діагностика готовності викладачів щодо розвитку інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх медичних сестер // Медсестринство. – 2018. - № 4. – С. 10-12

8.                Дмитренко К. А. Звичайні форми роботи – новий підхід : розвиваємо ключові компетентності // Зарубіжна література в школі. – 2018.- № 13-14. – С. 3-25  

9.                Кондратюк В. Є. та ін.   Компетентнісний підхід до викладання пропедевтики внутрішньої медицини // Медична освіта. – 2019. – № 1.  - С. 79-81

10.           Погребняк В. та ін.  До проблем створення системи забезпечення якості вищої освіти у вітчизняній вищій школі // Вища школа. – 2018. – № 7-8.  - С. 21-27

11.            Тимошенко Н. та ін.  Освіта упродовж життя – головна тенденція розвитку сучасної освіти // Вища школа. – 2018. – № 7-8.  - С. 28-35

12.            Телегіна Л. П. Аналіз основних складових упровадження Закону України «Про освіту» // Педагогічна майстерня. – 2019. - № 3. – С. 4-11

13.            Теплицька Н. В. Проектні технології в системі освітньо-виховної роботи // Магістр медсестринства. – 2018. - № 2. – С. 57-61

14.            Дзядевич Н. В. Формування національної самосвідомості на засадах народної педагогіки // Педагогічна майстерня. – 2018. - № 7. – С. 44-46

15.            Родняна І. В.  Інноваційні технології навчання // Педагогічна майстерня. – 2018. - № 11. – С. 19-21

16.            Никоненко О. С. та ін.   Сучасні форми організації післядипломного навчання та безперервного професійного розвитку медичних працівників // Медична освіта. – 2018. – № 2.  - С. 92-95

17.             Поташова І. М.  Міжпредметна інтеграція – основа підготовки сучасних медичних спеціалістів // Магістр медсестринства. – 2019. - № 1. – С. 52-58

18.            Товканець О. С. Менеджмент освіти в умовах глобалізації : завдання і перспективи розвитку // Педагогіка і психологія. – 2018. - № 3. – С. 23-32

19.            Пищик О. В.  Розвиток комунікативної культури. Методичні рекомендації для керівників закладів освіти // Педагогічна майстерня. – 2018. - № 9. – С. 10-15

20.            Воробієнко П. Удосконалення практичної підготовки студентів у закладах вищої освіти // Вища освіта України. – 2018. - № 3. – С. 29-33

21.            Чекстере О. Ю. Дослідження мотивації навчання в парадигмі когнітивної психології // Педагогіка і психологія. – 2018. - № 2. – С. 66-71

22.             Конопкіна Л. І. та ін. Виховні технології як інноваційна і пріоритетна складова формування особистості сучасного лікаря // Медична освіта. – 2018. - № 3. – С. 36-38

23.            Рафальська К. В. Вплив методів педагогічного викладання на ефективність навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів // Магістр медсестринства. – 2018. - № 2. – С. 52-56

24.            Муратова Т. М. Індивідуальна бесіда як інструмент покращення опанування навчального матеріалу // Медична освіта. – 2018. - № 1 . – С. 98-102

25.            Мазуркевич М. О.  Проблемний метод як інноваційна форма організації навчального процесу у закладах вищої освіти медичного спрямування // Магістр медсестринствіа. – 2018. - № 2. – С. 79-84

26.            Зіньковський Ю. Ф.  Психологічні властивості фахівця як умова його професійної успішності // Педагогіка і психологія. – 2018. - № 2. – С. 53-59

27.            Теплицька Н. В. Організація науково-дослідницької роботи студентів у процесі вивчення дисципліни «Охорона праці» // Магістр медсестринства. – 2019. - № 1. – С. 63-68

28.            Заєць В. В. Основи геронтології та геріатрії. Сучасні проблеми і завдання геронтологічної допомоги // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2018. - № 4. – С. 25-30

29.            Власова Н. Мобільні технології на уроках історії // Педагогічна майстерня. – 2019. - № 5. – С.13-15

30.            Чуяшенко Т. М. Торгівля людьми – це може статися з кожним. Урок-тренінг//Педагогічна майстерня. – 2018. - № 12. – С. 29-37

31.            Тищенко Н. П. Булінг. Помилки у разі втручання // Педагогічна майстерня. – 2019. -№ 4. – С. 13-16