середу, 28 грудня 2022 р.

З Новим роком незламності та мужності!




Шановні колеги!

Дорогі студенти!

Минає важкий, воєнний рік. Протягом цих місяців російська армія без розбору атакувала цивільні об’єкти, серед яких і лікарні, пологові будинки, аптеки, медичні заклади вищої освіти і т.д. Станом на 19 грудня пошкоджено 93 автомобілі швидкої допомоги, а 367 — захоплено окупантами, пошкоджено 264 заклади охорони здоров’я, 113 з яких — зруйновано вщент. Пошкоджено 566 аптек, 47 з яких — пов­ністю. Убито 29 працівників закладів охорони здоров’я і 70 медиків поранено. Це трагічні цифри. І за них несе відповідальність країна-терорист. 

Але напередодні нового року хочеться говорити про надію, про те, що навіть попри війни надання медичної допомоги в Україні не припинилося. 




Бажаємо, щоб прийдешній рік став для кожного роком добрих змін, а для України — роком зміцнення, ще більшої єдності, зростання, роком Перемоги, коли в нашій країні запанує довгоочікуваний мир та злагода. 

Бажаємо всім і кожному міцного здоров’я, віри та сил, незламності в досягненні найсміливіших цілей, успіхів в усіх справах. Добра вам, миру, родинного затишку та тепла, тихих, світлих та щасливих новорічно-різдвяних свят.



середу, 21 грудня 2022 р.

280 років від дня народження Самойловича Данила Самійловича (22.12.1742 - 4.03.1805)

 


ДАНИЛО САМОЙЛОВИЧ – ЗАСНОВНИК ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ФУНДАТОР ПЕРШОГО В УКРАЇНІ МЕДИЧНОГО ТОВАРИСТВА

Ім'я нашого великого земляка, українця Данила Самойловича, на жаль, незаслужено забуте нащадками, хоча ця людина, як ніхто інший, заслуговує на народну пам'ять. Син простого сільського священика з Чернігівщини, він проміняв приготовану йому долю духовного пастиря на повну небезпек кар'єру лікаря-епідеміолога. Все своє життя Самойлович присвятив боротьбі з найбільш глобальною загрозою того часу, що висіла справжнім прокляттям над людством протягом багатьох століть. Він намагався знайти ліки проти чуми і досяг чималого успіху на цьому терені. Талант ученого-медика поєднувався в ньому дивовижною самовідданістю і вірністю своїй справі. Самойлович завжди поспішав туди, де розгорялася епідемія чуми, довго перебував у самому її епіцентрі, рятуючи людей і серйозно ризикуючи власним життям. При цьому допитливий розум лікаря постійно шукав спосіб якщо не зупинити хворобу, то хоча б захистити від неї людей. Йому належить дуже багато новаторських для того часу пропозицій – від ідеї щеплень до примусового миття і змащення дьогтем взуття.
Заслуги талановитого українця були визнані далеко за межами його батьківщини. Самойлович, по суті, став першим українським медиком, який отримав загальноєвропейську популярність.
Данила Самойловича обрали своїм членом Паризька, Марсельська, Тулузька, Дижонська, Мангеймська, Падуанська і ще шість інших хірургічних академій.
При цьому народний самородок залишався дуже скромною людиною. В Лейденському та Страсбурзькому університетах він навчався виключно за свої кошти. Під час російсько-турецьких воєн 1768-1770 і 1887 рр. він завідував армійським польовим госпіталем, залишаючись в тіні великих полководців П. Румянцева і О. Суворова. Уже будучи європейским медичним світилом, Данило Самойлович енергійно керував боротьбою з чумою в українській провінції – в Кременчуці, Єлисаветграді, Одесі та Криму.

Цікаві факти про Данила Самойловича.

  • Під час російсько-турецьких воєн доктор Самойлович взяв участь в найзнаменніших битвах, наприклад, брав участь у захопленні фортеці Акерман і штурмі Ізмаїла. Завдяки його діяльності кількість смертей серед поранених солдатів різко скоротилася. Безперечні заслуги Самойловича відзначалися в рапортах командувачів – графів П. Румянцева і О. Суворова, однак нагород за свою роботу Самойлович так і не отримав.
  • Виявляється, Самойлович врятував життя великого російського полководця Олександра Васильовича Суворова, який восени 1787 році отримав цілих два поранення. Український лікар не тільки надав йому першу медичну допомогу, а й протягом місяця доглядав знаменитого фельдмаршала. Потім в своєму рапорті на ім'я Григорія Потьомкіна Суворов писав: «Доктора Самойловича праці та відмінні подвиги, випробувані в тутешніх місцях, відомі. І я по справедливості можу сказати, що його мистецтвом і працями вельми задоволений». Також Суворов представив свого рятівника до ордена Св. Володимира, який Самойлович отримав тільки через 9 років.
  • Саме Самойлович задовго до Луї Пастера запропонував застосування щеплення. Коли в 1770 році епідемія чуми спалахнула в Москві, Данило Самойлович, незважаючи на небезпеку, приїхав туди. Простий народ в російській столиці свято вірив, що ікона Богоматері на Варварських воротах Кремля має лікувальну силу. Але велике скупчення москвичів біля цього образу призводило лише до ще більшого розповсюдження епідемії. За порадою українського доктора архієпископ Амвросій розпорядився зняти ікону, що призвело до справжнього бунту, під час якого, до речі, і постраждав Самойлович.
  • Було б дивно, якби сміливий доктор, постійно спілкуючись з великою кількістю людей, що страждають від чуми, сам не заразився цією хворобою. Самойлович справді двічі (а за деякими даними, навіть тричі) переніс чуму, однак вижив. Вважається, що він щоразу випробовував на собі винайдену вакцину, а також нові методи лікування чуми.
  • четвер, 15 грудня 2022 р.

    З Днем народження, Коледже!

    Кременчуцький медичний фаховий коледж імені В. І. Литвиненка відзначає свій славний 118 рік народження. Кожен навчальний заклад має свою історію. Історія  коледжу – це перш за все історія людей, які в ньому працювали і працюють, навчалися і навчаються.

    пʼятницю, 9 грудня 2022 р.

    Бібліотечна вітрина - відомі імена

     Грудень

    Микола Гурович Куліш

    (18.12.1892 - 3.11.1937)




                                                       Антон Федорович Хижняк

    (8.12.1907 - 15.10.1993)




                                            Андрій Васильович Головко

    (3.12.1897 - 5.12.1972)





    пʼятницю, 2 грудня 2022 р.

    ДО 300-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

     


    3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога.

     Григорій Сковорода залишив нащадкам феноменальну духовно-педагогічну спадщину, яка не втрачає свого унікального пізнавального, етико-виховного, естетичного значення і тепер, у період творення нової української держави, нової освіти.


    ЖИТТЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

    Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1722 в селі Чорнухи в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту отримав у сільській школі, далі вчився  у Київській академії. 1742 року став учасником придворної співацької капели в Петербурзі.  Із 1750 року в складі російської місії мандрував та отримав знання у Європі, відвідав Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, вивчав звичаї і культуру, філософські ідеї, літературу.

    У 1753 році працював у Переяславському колегіумі. Через запровадження новаторських ідей, недотримання усталених методів викладання його звільнили.

    Упродовж 1754–1759 років працював придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині. У 1759–1769 роках Григорій Сковорода працював викладачем поетики і етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схоластичних догматів навчального процесу послужили причиною його звільнення.

    Із 1769 року мандрував містами і селами Лівобережної України, даруючи народові знання і досвід духовного самопізнання. Упродовж близько 30 років життя Григорій Сковорода подорожував багатьма селами й містами України, поширюючи свої світоглядні цінності.

    У 1753–1785 роках Сковорода написав переважну більшість поетичних творів, що увійшли дозбірки «Сад Божественних пісень».

    9 листопада 1794 року філософ  відійшов у вічність у селі Пан-Іванівці (нині  Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповів поховати його на пагорбі біля гаю, а на могилі зробити напис:

    «Світ ловив мене, та не спіймав».


     

     
    ✅  АФОРИЗМИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

    Одним зі свідчень глибини творів Сковороди є їх афористичність. Глибина інтелектуального пошуку митця торкається практично усіх сфер життя людини.

    Запрошуємо переконатися у цьому та обрати на кожен день оригінальний повчальний вислів та усвідомити його зміст:

    • Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
    • Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух  душі, а життя – се рух.
    • Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
    • Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
    • Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я  сам перший люблю.
    • Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
    • Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
    • Не все те отрута, що неприємне на смак.
    • Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
    • Бери вершину і матимеш середину.
    • З усіх утрат втрата часу найтяжча.
    • Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, – так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
    • Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
    • Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
    • Більше думай і тоді вирішуй.
    • Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
    • Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити. О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
    • Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
    • У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
    • Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
    • О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних  вчинках!
    • Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
    • Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
    • Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
    • З видимого пізнавай невидиме.
    • Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
    • Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
    • Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
    • Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
    • Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
    • Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
    • Коли велика справа – панувати над тілами, то ще більша – керувати душами.
    • Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і  твою оселю, і сусідську.
    • Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
    • Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
    • Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
    • Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
    • Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
    • Сліпі очі, коли затулені зіниці.
    • Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
    • Все минає, але любов після всього зостається.
    • Кому душа болить, тому весь світ плаче.
    • Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

     

    День пам’яті Чорнобильської аварії

      Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи .     26.04.1986   ...