Передбачення, книги і трохи магії

 

14 лютого - свято тепла, щирих слів і маленьких приємностей. День, коли можна наважитися сказати важливе, подякувати, підтримати або просто подарувати комусь усмішку.

У нашій бібліотеці вже чекає на вас Скринька передбачень!

Завітайте, витягніть своє передбачення - можливо, саме воно стане вашим натхненням на день.

Нехай це світо подарує вам:

💖теплі обійми

💋приємні зустрічі

💏щирі розмови

💟і трішки магії у звичайному студентському дні! 

Скринька передбачень уже дарує усмішки - перші щасливчики витягнули свої послання💞

Передбачення вже працюють!

Любов оселилася і на книжкових полицях - ми організували святкову виставку.

Дякуємо всім, хто розділив з нами атмосферу свята!

Свято без болю, або День Майстрів Усмішки

 9 лютого світ відзначає Міжнародний день стоматолога — професійне свято майстрів бездоганних усмішок, приурочене до дня пам'яті святої Аполлонії.

Пам’ятай про Крути: символ незламності крізь століття

 

29 січня: День пам’яті Героїв Крут

Сьогодні ми вшановуємо подвиг тих, кого називають «першими кіборгами» української історії. Бій під Крутами (1918 рік) — це не просто трагічна дата, а приклад неймовірної військової та громадянської стійкості.

Головне про цей день:

•  Близько 500–600 українських бійців (студентів, курсантів та козаків під командуванням Аверкія Гончаренка) протистояли 4-тисячній більшовицькій армії Михайла Муравйова.
•  Попри відступ, українці затримали ворога на кілька днів. Це дало час Уряду УНР придушити повстання на заводі «Арсенал» та підписати Берестейський мирний договір, завдяки якому Україну визнали незалежною державою на міжнародній арені.
•  Наймолодшим захисникам було лише по 16 років. Їхній вчинок назавжди став символом жертовності молоді заради свободи.

Чому це важливо зараз?
Історія Крут повторюється у кожному сучасному бою за Київ, Харків, Покровськ чи Бахмут. Тоді ворог хотів знищити українську державність «за три дні», але натрапив на запеклий опір тих, хто не збирався здаватися.

Пам’ятаємо кожного. Честь Героям! 🕯️

22 січня - День Соборності: Чому це важливо для нас сьогодні?

  

Привіт, друзі!  22 січня, ми відзначатимемо одне з найважливіших свят нашої країни — 

День Соборності України.

Що це взагалі означає?
Якщо говорити просто: «Соборність» — це єдність. Саме цього дня у 1919 році відбувся Акт Злуки. Тоді дві частини України (УНР та ЗУНР), які довгий час були роз’єднані кордонами різних імперій, офіційно об’єдналися в одну державу.

До чого тут ми, студенти-медики?
На перший погляд, це чиста історія. Але насправді соборність має дуже багато спільного з медициною:

1      Організм працює лише в цілості. Як і людське тіло не може функціонувати без взаємодії всіх органів, так і країна сильна лише тоді, коли всі її регіони — від Львова до Луганська, від Чернігова до Криму — працюють як один злагоджений організм.

Ми — єдина команда. У лікарні немає значення, звідки приїхав твій колега чи пацієнт. Ми лікуємо, рятуємо та допомагаємо всім, бо ми — один народ.

Символ «Живого ланцюга». Ви, мабуть, чули про акції, коли люди тримаються за руки, створюючи ланцюги через цілі міста. Це символ того, що кожен із нас — важлива ланка. Якщо розірветься одна — постраждає вся система.

Як відсвяткувати?

 Достатньо просто:

Згадати, що наша сила — у єдності.

Підтримати один одного в навчанні.

Подякувати тим, хто зараз захищає нашу соборність на фронті.

Ми різні, ми з різних міст і сіл, але ми — частина одного цілого. Зі святом! Бережімо себе і нашу Україну!

#ДеньСоборності #МедичнийКоледж #УкраїнаЄдина #МиРазом #СтудентиМедики

 

Вітаємо з Новим 2026 роком!

 

З Новим роком, дорога родино коледжу!
Ми входимо у 2026 рік у часи великих випробувань і болючих втрат. Сьогодні наше життя — це щоденна боротьба, але водночас і щоденний прояв незламності.

Увесь наш здобуток, кожен крок уперед і навіть можливість зустріти цей ранок — це заслуга наших героїчних захисників. 

Ми безмежно вдячні кожному воїну, який стоїть у холодних окопах, захищаючи наше право на майбутнє.
Нехай цей рік стане роком відплати за наші страждання та роком тріумфу нашої волі. 

Бажаємо всім єдності, терпіння та найшвидшого повернення наших героїв додому.
Тримаємося, працюємо і віримо! Слава Україні!

 Нехай у Новому році ваші серця будуть спокійними за близьких, які на фронті, а новини приносять лише радість. Бажаємо вам простого людського щастя та міцного здоров’я!

Магія передріздвяного вечора

 

 

Святвечір: вечір, що єднає та зцілює ✨

Сьогодні особливий час — переддень Різдва, коли за столом збирається вся родина. Для студентів -  майбутніх медиків, для працівників медичного коледжу це свято має особливий сенс, адже воно про турботу, милосердя та світло, яке ми несемо людям.

🕯 Головні традиції вечора:

12 страв: Символ достатку та єдності. Навіть традиційна кутя цього вечора нагадує нам про силу коріння та традицій.

Перша зоря: Час сідати до вечері та ділитися теплом із найближчими.

Світло надії: Ми згадуємо тих, хто сьогодні на варті нашого спокою, та тих, хто дарує життя і здоров’я іншим.

Нехай цей Святвечір принесе спокій у ваші домівки, а віра у диво додасть сил для нових звершень у навчанні та медицині. 💓

Бажаємо всім студентам та викладачам смачної куті та затишного свята!

Світло знань сильніше за темряву

 Внаслідок російської збройної агресії проти України та пов'язаних із нею масованих відключень електроенергії, освітній процес для студентів відбувається в складних умовах, часто без належного освітлення.

Студенти вчаться при ліхтариках та підсвічують собі телефонами через відсутність світла.

Ми пишаємося кожним нашим студентом та викладачем, які щодня доводять, що українська освіта живе і бореться.

7 грудня. День, який не стерти з пам'яті

 

7 та 11 грудня Кременчук знову прокидався від вибухів.

Місто, яке живе, працює, виховує дітей - знову стало мішенню.

Ці удари - не по військових.

Це по людях.

По домівках. По вікнах. По звичайних ранках.

Але навіть в укриттях ми залишаємося людьми.

Ми тримаємося за руки.

Ми молимося - кожен по-своєму.

Ми не звикаємо до війни, бо до неї неможливо звикнути.

Кременчук - це не просто точка на карті. Це серця. Це життя. Це пам'ять. І попри все - це незламність.

Ми вистоїмо.

Бо правда - за нами. Бо світло - сільніше за темряву.

6 грудня - День Збройних сил України

 6 грудня в Україні відзначається День Збройних Сил України. Це важливе національне свято присвячене вшануванню мужності, самовідданості та професіоналізму українських військовослужбовців, які захищають суверенітет і територіальну цілісність країни.

Це день гордості за українських воїнів та можливість ще раз подякувати їм за їхню небезпечну службу.

Українська література: апгрейд від старої школи до нової хвилі

 Українська література пройшла довгий шлях - від стародавніх текстів і класиків, яких ми вчили в школі, до сучасних авторів, чиї книги стають трендами та говорять із нами на одній хвилі. Це історія про те, як слово змінюється разом із поколіннями, але не втрачає свого характеру та сили.

2 грудня було проведено цікавий, пізнавальний захід - літературну композицію “Від Старицького до Карпи: шлях українського слова".

Українська література - це те, що йде крізь віки: мова предків, мудрість попередніх поколінь, любов до рідного краю. Учасники дійства пройшли шляхом українського літературного слова — від класиків минулого до сучасних авторів. Крім ознайомлення з життям і творчістю письменників-ювілярів, здобувачі освіти згадали дещо з теорії літератури, побували в ролі детективів (розгадували зашифровані слова). На святі лунали вірші, пісні. А родзинкою заходу стало інсценування епізодів п'єси Івана Карпенка-Карого "Мартин Боруля" - глядачі були в захваті від майстерної гри студентів. Завідуюча бібліотекою Куленок Л.В. ознайомила присутніх із цікавими книгами як письменників-класиків, так і сучасних нас молодих авторів. Особливої уваги заслужила добірка видань Спілка літераторів "Славутич" м.Кременчук - твори місцевих талановитих авторів, зокрема й викладачки коледжу Гошкодері Л.Г., яка є і режисером-постановником заходу. Щира подяка всім, хто причетний до організації та проведення літературного свята. Основної мети - зацікавити дітей книгою, заохотити до читання, викликати захоплення українською культурою та мистецтвом - було досягнуто!