До 160-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського

 17 вересня виповнюється 160 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського – українського письменника-модерніста, видатного естета і людинознавця, художника слова, майстера імпресіоністичного малюнка, культурного і громадського діяча.

В українську літературу М. Коцюбинський увійшов як майстер психологічної прози. Ранні його оповідання «Харитя», «Ялинка» (1891), «Маленький грішник» (1893) проникнуті тонким психологізмом, сповнені мальовничістю, експресивністю. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори письменника екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та інших.

Кременчуцький медичний фаховий коледж ім. В. І. Литвиненка - 120 років

 

Кременчуцький медичний фаховий коледж заснований у 1904 році згідно з постановою Полтавського губернського земства як Кременчуцька акушерсько-фельдшерська школа. 

Офіційне відкриття школи відбулося 14 вересня 1904 року. Школа була розрахована на 160 осіб, термін навчання  - чотири роки.

Становлення і розвиток навчального закладу пов’язані з ім’ям О. Т. Богаєвського – видатного хірурга і громадського діяча, ініціатора створення Товариства кременчуцьких лікарів. Архіви свідчать, що перший набір до акушерсько-фельдшерської школи пожовтневому перевороту відбувся в 1918р., а вже в 1922р.– перший випуск фельдшерів у кількості 21 особи, у 1923р. – 79 осіб, що було надзвичайно важливо для держави.

У 1923р. школа реорганізована згідно з Постановою Раднаркому на медичну профшколу. У 30-х рр. навчальний заклад діяв як медичний технікум, мав сестринське, фельдшерсько-акушерське, акушерське та фармацевтичне відділення. З перших днів Великої Вітчизняної війни кожний викладач і студент свідомо визначили місця в житті – стали на захист Батьківщини: випуск 1941 р. – бойові медсестри, військові фельдшери (поіменні дані зберігаються в музеї коледжу). У вересні 1944р. медучилище відновило роботу.

З 1954 р. офіційна назва – Кременчуцьке медичне училище. Традиції медицини та освіти з підготовки медичних кадрів середньої ланки свято підтримувалися в усі роки. У 1970 р. Федько В.Т., директора училища, заслуженого лікаря України, Почесного громадянина м. Кременчук, почесного члена ради міського краєзнавчого музею, змінив на посаді Литвиненко В.І. Володимир Іванович на той час мав досвід практичної роботи лікаря-хірурга, головного лікаря, діяльність котрого була відзначена урядовими нагородами. У 1971 році введене в експлуатацію нове приміщення медичного училища, розраховане на 750 студентів. За короткий період викладачі та студенти забезпечили нові кабінети та лабораторії навчальним обладнанням, стовідсотково озеленили територію, заклали теплицю. Розпочався новий етап розвитку училища та якісного росту його науково-методичного, кадрового потенціалів.

У 1973р. виділено два самостійних відділення – акушерське та фельдшерське. На базі училища працювала школа передового досвіду МОЗ України. За перемоги в змаганні з підготовки кадрів на вічне зберігання залишений прапор Ради профспілок СРСР.

У 1976р. розпочало роботу відділення «Стоматологія ортопедична».

У 1983 році здано в експлуатацію гуртожиток на 408 місць та їдальня на 200 місць –1993р.

Зусиллями педагогічного колективу, адміністрації та лаборантів створено міцну навчально-матеріальну базу, встановлені ділові контакти з базами клінічних практик та вперше в системі роботи закладів медичної освіти України створено навчально-виробничі комплекси з педіатрії, терапії, хірургії, акушерства та гінекології, інфекційних хвороб, гігієни та санітарії при міських лікувально-профілактичних закладах.

У 2000р. розпочало роботу відділення післядипломної освіти, відкриття якого зумовили потреби області та міста у високопрофесійних кадрах молодших медичних спеціалістів, спеціалізації медичних сестер загальної практики.

У 2004р. на виконання рішення дев’ятої сесії четвертого скликання Полтавської обласної Ради від 06.11.03р. «Про надання дозволу на реорганізацію Кременчуцького медичного училища в Кременчуцький медичний коледж», наказу Управління майном Полтавської обласної Ради №5 від 15.01.04р., за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України, №08.02. – 13/239 від 06.02.04р., Міністерства освіти і науки України, від 11.03.04р. №1/11–971, проведено реорганізацію Кременчуцького медичного училища в Кременчуцький медичний коледж, заснований на спільний власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

У 2006 р. відкрито відділення «Сестринська справа» (медична сестра-бакалавр), акредитація та ліцензування відділення – 2008р.

10 вересня - Міжнародний день гінекологічного здоров’я.

 Жіноче здоров’я – це і догляд за тілом та зовнішністю, і уважне ставлення до свого здоров'я. Саме в цей день медики всього світу прагнуть звернути увагу жінок на збереження власного здоров'я та профілактику гінекологічних захворювань.

Сучасні жінки часто беруть на себе велику відповідальність – турботу про рідних, близьких, зокрема про їхнє здоров'я. При цьому догляд за власним здоров'ям може відходити на другий план.

Медики часто наводять невтішні факти та цифри захворюваності на гінекологічні патології. Якщо узагальнити, статистика зводить до того, що майже кожна сучасна жінка протягом життя стикається із захворюваннями статевої системи, гормональними проблемами, а більшість жінок старшого віку мають «на рахунку» принаймні одну хронічну гінекологічну хворобу.

Значно зменшується останнім часом фертильність (здатність до зачаття) жінок. Хоча визначальним фактором фертильності є вік, все ж на неї суттєво впливають і такі захворювання, як ендометріоз, невилікувані урогенітальні хвороби, гормональні порушення та інші.

Нерідко це призводить до серйозних наслідків. Адже багато захворювань перший час можуть протікати безсимптомно. Тому дуже важливо, щоб кожна жінка регулярно відвідувала гінеколога, хоча б один раз на рік.

Щорічний протокол дослідження повинен включати:

• профогляд у гінеколога;
• забір мазків на аналіз виділень та ПАП- тест;
• кольпоскопія;
• УЗД органів малого тазу;
• Огляд і пальпація молочних залоз.

Надважливим для жінки є здоровий спосіб життя. Повноцінне харчування і сон допомагають налагодити гормональний баланс і протистояти шкідливим впливам довкілля.

Бажаємо прекрасній половині людства – жіночого здоровя!

130 років з Дня народження Олександра Довженка

 

Олександр Довженко належав до покоління, що не мало права усвідомлювати свою українську ідентичність. Його кіноповість «Україна в огні», у якій автор наважився відкрити українські рани від Другої світової війни, зазнала критики від кремлівської верхівки за так званий буржуазний націоналізм. Хто знає, можливо, саме міжнародна повага до попередніх робіт мотивувала лише остракічно відправити Довженка до Москви, а не позбавити життя як сотень його колег.

Та у своїх фільмах і текстах митець, можливо, сам того не розуміючи, повертав своїм землякам украдене — їхню землю, спадок предків. Ніколи не називав Україну Росією, як і себе росіянином. Олександр Довженко знімав українське кіно про українців.

День народження Івана Котляревського, видатного українського письменника, поета та драматурга

 9 вересня ми святкуємо 255 день народження Івана Котляревського. Це, справді, ключова постать в історії нашої мови і літератури.

                                    (9 вересня 1769 року — 10 листопада 1838 року)

Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки широко він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського, якому судилося започаткувати нову добу в українському письменстві. Творчість Котляревського високо цінував Тарас Шевченко. Поет у 1838 написав вірш «На вічну пам'ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».

Всіх бажаючих запрощуємо до бібліотеки, де представлена книжкова виставка "Лицар української словесності"