Ми в найдрібніших деталях пам'ятаємо той темний ранок 24 лютого. Коли в небі і на землі нас атакував підступний ворог, який хотів зламати наш дух, забрати нашу свободу, підкорити нашу Країну.
Він планував захопити Київ за два- три дні. Західні партнери давали нам трохи більше. Бо російську армію вважали однією з найсильніших у світі. У них було значно більше зброї, а їхня кількість на той час у п'ять разів перевищувала чисельність ЗСУ. Здавалося б - без шансів.
Але минали дні, тижні, місяці... Українці не просто захистили, а й показали, що здатні об'єднатися, взяти до рук зброю і боротися. Сміливо, героїчно і самовіддано. Ми сильні і ми довели всьому світу, що можемо і будемо воювати за свою країну.
Вистояли тоді - мусимо вистояти зараз. Бо як би нам важко не було, але точно вже не буде соромно.
Дякуємо тим, хто зранку 24 лютого дав бій ворогу, в оточеннях, під переважаючим вогнем противника, на марші та в повному незнанні. Дякуємо тим, хто тримав ворога, і дав години та дні для того, щоб країна почала боротись. Дякуємо всіх, хто робить усе для країни, та пам'ятаємо тих, хто віддав життя та здоров'я за захист України.