28 жовтня — День визволення України від фашистських загарбників

 79 років тому понад мільйон синів і доньок України поклали своє життя за визволення Батьківщини від німецьких окупантів.

Протягом перших чотирьох місяців німецько-радянської війни було окуповано всю материкову частину України. Радянські війська до останнього боронили Севастополь, однак вимушено звільнили місто у липні 1942 року.

Більшість областей сучасної України перебували під німецькою окупацією від двох до трьох років.

Ключовими у поразці Рейху стали Сталінградська битва у лютому 1943 року та події на Курській дузі у липні 1943 року, яка увійшла в історію як наймасштабніша танкова битва Другої світової війни.

Саме після успішної контратаки розпочалися перші спроби радянських військ звільнити українські землі.

Хронологія визволення:

• Харків – 23 серпня 1943 року;
• Київ – 6 листопада 1943 року;
• Дніпро – 23 грудня 1943 року;
• Одеса – 14 квітня 1944 року;
• Львів – 27 липня 1944 року.

Паралельно здійснювалися Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська, Рівненсько-Луцька, Криворізька, Львівсько-Сандомирська та Східно-Карпатська військові операції.

Станом на 28 жовтня 1944 року радянські війська остаточно відтиснули німців до кордону. Однак залишалося ще одне місто – Чоп.

Вже наступного дня нацистська армія залишила місто, однак незабаром розпочала контрнаступ.

Війна в цифрах

Вважається, що втрати України в роки нацистської окупації становлять 5,2 млн осіб.

З них 3 млн – мирне населення, з яких 1 млн – особи єврейської національності. Решту втрат – 2,2 млн – пов’язують з катастрофічним зростанням рівня смертності.

За даними демографів, довоєнна чисельність населення в Україні відновилася лише через 13 років, у 1959 році.