Україна вшановує Героїв Небесної Сотні. Це не тільки дата в підручнику історії, це момент, коли нація обрала свободу ціною життів найсміливіших.
20 лютого 2014 року
стало найтрагічнішою точкою Революції Гідності: саме в цей день на
Інститутській загинуло найбільше протестувальників.
Сьогодні, у 2026 році, ми чітко
розуміємо: лютий 2014-го був першим боєм у війні, яка триває досі. Ось кілька важливих
висновків, які варто усвідомити:
Герої Небесної Сотні
прийняли на себе удар тоді, коли в України ще не було зміцненої армії. Їхня
відвага з дерев'яними щитами проти куль снайперів стала символом того, що дух
сильніший за залізо.
Багато хто з тих, хто
вижив на Майдані, у 2014-му одразу пішов у добробати, а у 2022-му став основою
нашого спротиву. Сьогоднішні воїни ЗСУ — це прямі продовжувачі справи Небесної
Сотні.
Тоді ми боролися
проти диктатури всередині країни. Тепер ми боремося проти диктатури, яка
прийшла ззовні. Небесна Сотня довела: українці ніколи не погодяться на
"русскій мір" і рабство. Це наш цивілізаційний вибір, за який ми
платимо найвищу ціну.
Саме Майдан вперше показав глобальному світу, що
Україна — це не "пострадянський простір", а суб'єктна нація з власним
голосом. Ця суб'єктність сьогодні дозволяє нам тримати міжнародну коаліцію та
отримувати підтримку.
Герої Небесної Сотні не просто загинули — вони стали
фундаментом нашої незламності.
Пам’ятаємо. Боремося. Переможемо.
Марта Швеців (учасниця подій)
«Рабів до раю не пускають!» — фраза, яка стала гаслом цілого покоління українців, що обрали свободу замість страху.
Устим Голоднюк (19-річний студент, Герой Небесної Сотні, чий блакитний шолом став символом миру)
«Коли я не піду, і ти не підеш, то хто ж тоді піде?» — ці слова ідеально описують відповідальність кожного студента та громадянина за долю країни.
Олександр Капінос (Герой Небесної Сотні)
Немає коментарів:
Дописати коментар