Ніколи не забудемо та не пробачимо

 День пам’яті жертв Голодомору 2023

У четверту суботу листопада українці по всьому світу вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

У 2006 році Україна офіційно визнала Голодомор геноцидом свого народу. Адже внаслідок штучних голодів загинули мільйони невинних людей.

На жаль, історія повторюється. У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору має особливе значення.

Через десятиліття Росія знову повторює страшні злочини проти українців, руйнуючи цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, житлові будинки, вбиваючи та катуючи мирних жителів.

Російський режим штучно обмежує доступ мільйонів людей до українського збіжжя та загострює продовольчу ситуацію у світі.

Українці пройшли через дуже страшні речі. І попри все зберегли здатність не підкорюватися, та свою волелюбність.

Колись нас хотіли знищити голодом, тепер — темрявою та холодом, — говорив у зверненні торік президент України Володимир Зеленський.

Сучасна трагедія українського народу наочно демонструє, що ніколи не можна пробачати та забувати злочини проти людства. Геноцид має бути засуджений усім світом, а невинні жертви — вшановані.

У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору відзначають 25 листопада.

Навіть під час повномасштабної війни можна долучитись до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції Запали свічку — українці запалюють вогник на підвіконні на згадку про жертв сталінського терору. 

21 листопада - День гідності та свободи

Звернення Президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня Гідності та Свободи

"10 років тому ми розпочали нову сторінку боротьби. 10 років тому українці провели свій перший контрнаступ. Проти беззаконня, спроби позбавити нас європейського майбутнього. Проти нашої неволі", - заявив Президент.

Сили вам, Президенте, довести нас до перемоги!

14 ЛИСТОПАДА ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

 

Це день, який служить нагадуванням всьому прогресивному людству про те, що поширеність захворювання невпинно зростає. Вперше Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом був проведений IDF (Міжнародною діабетичною федерацією) і Всесвітньою організацією охорони здоров'я 14 листопада 1991 року для координації боротьби з цукровим діабетом у всьому світі. Завдячуючи діяльності IDF Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом охоплює мільйони людей по всьому світу і об'єднує діабетичні громади 145 країн з благородною метою підвищення обізнаності про цукровий діабет та його ускладнення.

Ця проблема має багатовікову історію і своїм корінням сягає часів Авіценни (980 – 1037рр.). У доінсуліновую еру туберкульоз сприяв цукровому діабету (далі – ЦД) в 40 - 50% випадках і хворі вмирали через 1-2 роки. Після введення в практику інсуліну (1922 р.), а потім і протитуберкульозних препаратів (1944 - 1945 рр.) поєднання цих захворювань зменшилося та збільшилася тривалість життя хворих. В той же час розвиток туберкульозу легень на тлі ЦД спостерігається в 4 - 9 разів частіше, ніж у решти населення.

Актуальність проблеми зумовлена тим, що збільшується захворюваність на ЦД. Встановлено, що число хворих на ЦД подвоюється через кожні 15 років. Масові скринінгові обстеження показали, що в розвинених країнах тяжкими формами ЦД страждає від 2 до 4% населення. Крім того, ще у 4 - 6% виявляються латентні або прикордонні форми діабету, що позначаються як «порушення толерантності до глюкози».

Медична газета Полтавщини. -2023. - 15 листопада

BBC УКРАЇНА

 Довгі списки Книги року ВВС-2023

ВВС Україна визначила Довгі списки літературної премії Книга року ВВС-2023, Книга року ВВС-Есеїстика-2023 та Дитяча Книга року ВВС-2023, яка проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

До довгих списків конкурсу Книга року ВВС-2023 увійшли 40 видань у трьох категоріях, які журі обрало з-поміж 139, які видавництва подали цього року на конкурс.

До Довгого списку в номінації Книга року ВВС-2023 увійшли 15 видань:

• Пилип Білянський. Луни. – Київ: Темпора, 2023
• Ірина Говоруха. Плахта. – Київ: Саміт-книга, 2023
• Володимир Діброва. Творчі люди. – Чернівці: Книги - XXI, 2023
• Олена Захарченко. Тільки не гавкай. – Харків: Віват, 2023
• Владислав Івченко. Після 24-го. – Київ: Віхола, 2022
• Макс Кідрук. Нові Темні Віки. Колонія. – Рівне: Бородатий Тамарин, 2023
• Олег Костюк. Скорбота і безумство (переклад з рос.). – Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2023
• Євгенія Кузнєцова. Драбина. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2023
• Ніна Кур’ята. Дзвінка. Українка, народжена в СРСР. – Київ: Лабораторія, 2023
• Анастасія Левкова. За Перекопом є земля. – Київ: Лабораторія, 2023
• Марія Матіос. Мами. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023
• Сергій Сингаївський. Дорога на Асмару. – Київ: ВД "КОМОРА", 2023
• Євген Стеблівський. Лють. – Харків: ВД "Фабула", 2023
• Рустем Халіл. Часу немає (переклад з рос.). – Львів: Видавництво Старого Лева, 2023
• Лілія Чех. Підростеш – побачиш: коротка проза. – Львів: Видавництво Юлії Сливки, 2023

28 жовтня — День визволення України від фашистських загарбників

 79 років тому понад мільйон синів і доньок України поклали своє життя за визволення Батьківщини від німецьких окупантів.

Протягом перших чотирьох місяців німецько-радянської війни було окуповано всю материкову частину України. Радянські війська до останнього боронили Севастополь, однак вимушено звільнили місто у липні 1942 року.

Більшість областей сучасної України перебували під німецькою окупацією від двох до трьох років.

Ключовими у поразці Рейху стали Сталінградська битва у лютому 1943 року та події на Курській дузі у липні 1943 року, яка увійшла в історію як наймасштабніша танкова битва Другої світової війни.

Саме після успішної контратаки розпочалися перші спроби радянських військ звільнити українські землі.

Хронологія визволення:

• Харків – 23 серпня 1943 року;
• Київ – 6 листопада 1943 року;
• Дніпро – 23 грудня 1943 року;
• Одеса – 14 квітня 1944 року;
• Львів – 27 липня 1944 року.

Паралельно здійснювалися Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська, Рівненсько-Луцька, Криворізька, Львівсько-Сандомирська та Східно-Карпатська військові операції.

Станом на 28 жовтня 1944 року радянські війська остаточно відтиснули німців до кордону. Однак залишалося ще одне місто – Чоп.

Вже наступного дня нацистська армія залишила місто, однак незабаром розпочала контрнаступ.

Війна в цифрах

Вважається, що втрати України в роки нацистської окупації становлять 5,2 млн осіб.

З них 3 млн – мирне населення, з яких 1 млн – особи єврейської національності. Решту втрат – 2,2 млн – пов’язують з катастрофічним зростанням рівня смертності.

За даними демографів, довоєнна чисельність населення в Україні відновилася лише через 13 років, у 1959 році.

Занотуйте дату — 27 жовтня!

 Цьогоріч саме в цей день писатимемо Радіодиктант національної єдності-2023.

Традиційно відсвяткуємо в такий спосіб День української писемності та мови, який, згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, відтепер відзначатиметься саме цього дня (досі ми відзначали його 9 листопада).

Текст для радіодиктанту національної єдності напише поетеса, перекладачка, авторка прозових творів та лауреатка Шевченківської премії – Катерина Калитко.

Читати текст буде актор та театральний режисер Олексій Гнатковський, повідомляє Суспільне.

Зазначається, що до методичної роботи над текстом долучать мовознавцю та докторку філологічних наук Ларису Масенко.

Радіодиктант національної єдності відбудеться об 11:00 27 жовтня – у День української писемності та мови.

Радіодиктант звучатиме по всій країні:

Для мене співати — значить дихати: легендарній Раїсі Кириченко виповнилося б 80 років

 

14 жовтня виповнилося 80 років від дня народження видатної української співачки, педагогині, народної артистки України, лауреатки Шевченківської премії, Героя України Раїси Кириченко (1943-2005), чий спів обожнювали мільйони шанувальників з усього світу.

Раїса Кириченко — жінка-легенда, без якої неможливо уявити історію української естради другої половини XX століття. Гастролюючи в різних куточках світу, вона так і лишилася простою та земною жінкою, яка понад усе любила свою Батьківщину, свою рідне село на Полтавщині та затишну батьківську хату.

Наразі пам’ять про Раїсу Кириченко тримає  музей на базі нашого коледжу. 

Виховна година "7 чудес Кременчука"

 

У ясний погожий день 6 жовтня у бібліотеку коледжу завітала гостя  - завідуюча відділом науково-освітньої роботи Кременчуцького краєзнавчого музею Селезньова Ірина Геннадієвна. Разом  з нею студенти груп 1- Б л/с (9)  (куратор Ярмола Л. Я.) та 1- В л/с (9) (куратор Мєркулова І. С.) подорожували по пам’ятним містам Кременчука  

Мета виховної години «7 чудес Кременчука»  поглибити знання студентів з історії рідного міста та познайомити з пам’ятними місцями та знаками міста, природними заповідними об’єктами. Формувати почуття відповідальності за долю рідного міста, розвивати спостережливість та логічне мислення, виховувати любов і повагу до міста та його історичного минулого.

У бібліотеці коледжу представлена виставка книг краєзнавчої тематики.

На полицях бібліотечного стелажу під назвою «Кременчук – чудове місто на Дніпрі» розміщені друковані матеріали про  наше стародавнє і вічно юне місто.

Семінар «Бібліотека закладів освіти як простір для освітніх та культурних можливостей студентської молоді»

 5-6 жовтня 2023 року ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» та Наукова бібліотека Мукачівського державного університету провели для  завідувачів бібліотек і бібліотечних працівників ЗФПО семінар «Бібліотека закладів освіти як простір для освітніх та культурних можливостей студентської молоді». Семінар проходив у змішаному форматі.  Бібліотекарі коледжу активно долучились до роботи семінару онлайн.

Учасники семінару обговорили питання формування інформаційних ресурсів бібліотек закладів освіти, створення освітнього простору для молоді,  співпраці видавництв і бібліотек та роботи бібліотек в умовах воєнної агресії.

З вітальним словом до учасників семінару звернулась методист кабінету соціально-гуманітарної роботи НМЦ ВФПО Ірина Степанова. Вона відзначила  важливість розвитку сучасних бібліотек закладів освіти, необхідність перетворення їх у сучасний публічний простір, що є дієвим фактором розвитку національної свідомості молоді, місцем освіти, спілкування, безпеки та свободи.

Серед спікерів семінару – завідувач відділу формування інформаційних ресурсів ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського Інна Лобановська, яка наголосила на важливості актуалізації бібліотечних фондів та навела регламентуючі документи для комплектування бібліотечних фондів та вилучення застарілих, зношених російських видань з бібліотечних фондів.

Представник видавництва «АДЕФ-Україна»  Алла Істоміна розповіла про найбільш знакові видання: факсимільне видання «Пересопницьке Євангеліє», ювілейне видання 2011 року «Пересопницьке Євангеліє: витоки і сьогодення», сучасну книгу «Україна. 2022. Спротив», автор  Ігор Шпак та ін.

В рамках семінару 6 жовтня відбулась презентація збірки «Моя незламна Україна», в яку ввійшли авторські поезії педагогів та студентів багатьох освітніх закладів України. Учасники обговорили також особливості організації роботи українських бібліотек під час війни, форми та методи патріотичного виховання здобувачів освіти за допомогою бібліотечних заходів.

Семінар був актуальним, інформативним та корисним для професійного розвитку бібліотекарів закладів освіти.

День пам'яті жертв Бабиного Яру 2023: історія страшної трагедії

 29 вересня згадуємо про трагедію в Бабиному Яру, в якій загинуло понад 100 тисяч невинних людей.

29 вересня 2023 року в Україні проводиться День пам'яті жертв Бабиного Яру. У цей день відзначають 82-річницю наймасовішого розстрілу в урочищі, який був проведений нацистами 29-30 вересня 1941 року. Тоді загинуло понад 33 тисячі людей.

День пам'яті трагедії Бабиного Яру - історія події

Вшановувати пам'ять розстріляних у Бабиному Яру почали вже після здобуття незалежності України. У радянський повоєнний час Голокост замовчувався, а розстріли в Бабиному Яру комуністами представлялися як вбивства радянських громадян, без згадки євреїв.

Вперше жертв Бабиного Яру вшанували лише в 1991 році. Тоді на місце трагедії в Києві приїхав президент США Джордж Буш-старший. У 2007 році на місці трагедії було відкрито Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр. Щороку 29 вересня почали вшановувати пам'ять розстріляних у Бабиному Яру. У день пам'яті приспускають державні прапори на деяких будівлях, а в урочищі проводяться виступи.

Що таке Бабин Яр

Бабин Яр - це урочище в північній частині Києва, яке стало місцем наймасовіших розстрілів євреїв у Другій світовій війні. Розстріли проводилися з 1941 по 1943 роки, під час окупації нацистами Києва.

Точна кількість жертв Бабиного Яру невідома. Багатьох жертв нацисти не враховували. Історики називають числа від 70 до 150 тисяч розстріляних. Серед убитих були не тільки євреї, а й душевнохворі люди, цигани, військовополонені радянські солдати і звичайні мирні жителі Києва. Також нацисти знищували членів ОУН. Наприклад, в Бабиному Яру була розстріляна українська поетеса Олена Теліга з чоловіком.

За час розстрілів врятуватися вдалося лише 29 людям. Люди, які врятувалися з Бабиного Яру, в основному прикидалися мертвими або здійснювали втечі з концтаборів.

Історія Бабиного Яру

Бабин Яр був визначений місцем масового вбивства євреїв 26 вересня 1941 року. Саме в Київському урочищі окупаційна влада Києва хотіла остаточно вирішити "єврейське питання".

Перший і наймасовіший розстріл був призначений на 29 вересня. По всій столиці були розклеєні листівки: "Наказується всім євреям міста Києва та околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року о 8 ранку при вул. Мельника-Доктеровський (біля кладовища). Всі повинні взяти з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто не підкориться цьому розпорядженню буде розстріляний."

Мету збору нацисти не оголошували. По місту ж пройшла чутка, що євреїв евакуюватимуть. Люди прийшли в Бабин Яр, не здогадуючись про плани окупантів. Ось що розповідала про день розстрілу одна з врятованих Раїса Майстренко:

Татова мати зі мною на руках пішла проводжати, а моя мати йшла паралельно зі своїми рідними. Вона допомагала матері ходити, бо у неї були хворі ноги. Бабуся мені потім розповідала: ніхто не думав, що всіх ведуть на розстріл. Всі думали, що будуть переселяти в Палестину.

По прибуттю на місце у євреїв та інших жертв спочатку забирали цінні речі, а потім наказували проходити до південно-східного відрогу Бабиного Яру, де і проводилися розстріли. За 29-30 вересня 1941 року було розстріляно 33 771 особу (без урахування дітей до 3 років).

Ще кілька масових розстрілів проводилося протягом жовтня. Біля урочища було відкрито Сирецький концентраційний табір, в якому загинуло близько 25 тисяч осіб. У березні 1942 року нацисти в Бабиному Яру стратили понад 600 членів ОУН. Розстріли тривали до 1943 року, поки німецькі війська не покинули Київ.

Нагадаємо, що 1 березня 2022 року російські військові завдали ракетний удар по телевежі в Києві, який зачепив Бабин Яр. Під час удару загинули 5 мирних жителів.